Переслідують людей зі швидкістю 40 км/год і несамовито кричать: правда і міфи про верблюжих павуків (відео)

верблюжий павук, сольпуги, павуки
Фото: Shutterstock | Ходять чутки, що сольпуги здатні бігати зі швидкістю 40 км/год

Учені пролили світло на те, як існування химерних павукоподібних породило безліч чуток.

Історії про верблюжих павуків (Solifugae) стали вірусними під час війни в Іраку у 2003 році, коли в мережі з'явилося безліч фото, на яких вони звисали з військової форми та витягувалися майже в половину людського зросту, пише IFLScience.

Із того часу про них з'явилося багато чуток. Наприклад, про те, що ці гіганти дуже агресивні та переслідують людей, якщо ті стають на їхньому шляху. До того ж деякі стверджують, що вони здатні бігати надзвичайно швидко — зі швидкістю близько 40 кілометрів на годину. Крім того, ходять чутки про те, що вони несамовито кричать, а їхні укуси надзвичайно отруйні.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Куратор павукоподібних у Музеї Берка Род Кроуфорд вирішив пролити світло на цих загадкових істот, які вселяють жах, і розповів усю правду про верблюжих павуків. Варто визнати, вони й справді вражають.

По-перше, важливо розуміти, що верблюжі павуки, чи сольпуги, насправді зовсім не є павуками. Вони належать до близькоспорідненої групи павукоподібних, яка перебуває між ними та скорпіонами.

Розмір верблюжих павуків

За словами Кроуфорда, знімки 2003 року породили міф про те, що верблюжі павуки досягають гігантських розмірів. Однак річ у тому, що, як і сонячні павуки (Solfugae), вони здатні досягати довжини близько 5 сантиметрів. У порівнянні з більшістю домашніх павуків, які навряд чи досягають 2 сантиметрів, це й справді багато, але навряд чи їх можна назвати гігантами. Вчений зазначає, що причиною чуток про гігантські розміри сольпуг стала хибна перспектива кадрів 2003 року.

Верблюжі павуки отруйні

Верблюжі павуки дійсно здатні вкусити людину, якщо вона їх дратуватиме та зачіпатиме, і ці укуси дуже болісні, проте вони не здатні завдати шкоди. У сольпуг немає отрути, а тому сила їхнього укусу дорівнює силі укусу людини.

Проте, за словами Кроуфорда, вони є дуже грізними хижаками в очах здобичі, таких як гризуни, ящірки та дрібні птахи. Розпиливши жертву, вони виділяють травні рідини, які розріджують здобич і роблять її зручнішою для поглинання.

Більшість фотографій, на яких зображені величезні верблюжі павуки, граються з хибною перспективою Fullscreen
Більшість фотографій, на яких зображені величезні верблюжі павуки, граються з хибною перспективою
Фото: Shutterstock

Швидкість верблюжих павуків

Варто зазначити, що верблюжі павуки насправді можуть розвивати надзвичайну швидкість для таких мініатюрних істот, проте йдеться зовсім не про 40 кілометрів за годину. За словами Кроуфорда, максимальна швидкість, зазначена в наукових джерелах, становить близько 16 км/година. Однак єдиний точний вимір швидкості пересування сольпуги вказує на те, що вони пересуваються зі швидкістю лише 1,6 км/год.

Верблюжі павуки переслідують людей

Надзвичайно багато чуток ходить про те, що сольпуги нібито переслідують людей, і це здається вельми тривожним. Однак, за словами Кроуфорда, і це не зовсім так.

Річ у тому, що вони йдуть швидше не за людьми, а тінню, яку ті відкидають. З латинського Solifugae перекладається як "ті, що тікають від сонця". Простими словами, насправді верблюжі павуки зовсім не переслідують людей, а намагаються врятуватися від сонячного проміння.

Верблюжі павуки в дикому середовищі

Верблюжі павуки несамовито верещать

За словами Кроуфорда, це твердження також є хибним. Насправді верблюжі павуки й справді здатні видавати звуки, але дуже тихі та лише під час прояву агресії, що називається стридуляцією.

Стридуляція є актом створення звуку у вигляді тертя один об одного певних частин тіла. Найбільш відома подібна поведінка у цвіркунів, проте деякі сольпуги також здатні стридуліти, використовують свої придатки, розташовані біля рота. Однак вони видають звук більш схожий на клацання, ніж на вереск.

Раніше Фокус писав про те, що павуки можуть настільки зголодніти, що починають втрачати зір.