Забуті скарби Заходу України: неймовірні відкриття втраченої культури в "Помпеях над Дністром"

Коли дослідники заглибилися в печеру, то натрапили на потаємну кімнату, приховану під самими стінами навколо. У цьому просторі, дбайливо вкладені в невелику порожнину, лежали п'ять вишуканих глиняних жіночих статуеток, їхні витончені риси застигли в часі. Ці безтілесні реліквії, датовані славним першим тисячоліттям до нашої ери, засвідчили славу трипільської культури — цивілізації, яка колись панувала на величезних просторах Східної Європи, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Випромінюючи потойбічну ауру, стилізовані фігурки шепотіли історії про давні обряди та духовні вірування. Незабаром археологи зрозуміли, що ці статуетки мали глибоке значення в трипільській культурі, слугуючи священними тотемами. Вважалося, що ці шановані предмети мають силу захищати своїх власників від лиха.

Але не лише призначення цих статуеток зачаровувало: вражав також загадковий спосіб, у який їх сховали. Приміщення, ретельно запечатане незвичною і таємничою печаткою, залишило дослідників спантеличеними.

Відомий дослідник трипільської культури та шанований директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький пролив світло на цю дивовижну знахідку. Він показав, що хоча жіночі статуетки не були рідкістю в трипільській культурі, їхнє розміщення в печері Вертеба стало справжнім дивом.

Розташовані серед іклів дикого кабана, ці фігурки знаходили розраду в обіймах грізної істоти. Такого союзу земного і божественного елементів ніколи раніше не спостерігалося на жодній східноєвропейській археологічній пам'ятці, що вразило експертів унікальністю.

Останки кабанів були рідкістю на давніх трипільських стоянках, оскільки ритуали культури здебільшого пов'язані зі свійськими тваринами, які підтримували їхній сільськогосподарський спосіб життя. Однак знахідки у печері Вертеба зруйнували це упередження.

Очевидно, що мешканці цього печерного святилища мали глибокий зв'язок з кабаном — істотою, яку шанували за її силу, витривалість і первісний дух. Дослідники, розкриваючи шари історії, виявили, що не лише ювелірні прикраси та гончарні знаряддя майстерно виготовляли з кабанячих зубів, але й маленька фігурка кабана, виліплена з тієї самої глини, з якої створили новознайдені жіночі статуетки, слугувала доказом глибокого зв'язку між трипільцями та цими тваринами.

Цей дивовижний народ мав схильність до відродження давніх культурних традицій, вдихаючи нове життя в давно забуті звичаї. Циклічне відродження стилів орнаментації кераміки та наявність реліквій поклоніння кабану натякали на тривку спадщину минулої культури, що відлунювала крізь літопис часу в освячених глибинах печери Вертеба.

Історія печери виходить далеко за межі її прихованої кімнати чудес. Вперше відкрита в далекому 1829 році, ця розлога лабіринтова печера простягається на дивовижні 9 км, зачаровуючи всіх, хто наважується зазирнути в її таємничі закутки.

Вертеба, яку називають "Помпеями на Дністрі", вже понад два століття захоплює археологів своїм неперевершеним багатством. Старанні розкопки, проведені протягом багатьох років, відкрили дивовижний гобелен людської історії, дбайливо збережений у її скелястих обіймах.

У період свого розквіту трипільські поселення розкинулися на приголомшливій території 350 000 кв. км, охоплюючи Карпатські гори і родючі долини річки Дністер.

На розкопках Вертеби археологи виявили скарбницю дивовижних артефактів, кожен з яких шепоче історії минулих епох. Самі стіни свідчать про творчість і майстерність трипільців, які прикрашали їхні поверхні вигадливо орнаментованим глиняним посудом. Глиняні фігурки, ретельно виготовлені у вигляді людей і тварин, слугували вмістилищем їхніх вірувань і прагнень.

Мідні ножі мерехтіли у світлі смолоскипів, що свідчить про неабиякий технологічний прогрес того часу. Делікатні ювелірні прикраси, з любов'ю виготовлені з кісток та мушель, промовляли історії про прикраси та суспільні ієрархії.

Розкопки у печері Вертеба виявили неймовірну хронологію, розкриваючи різні шари людської діяльності та показуючи періодичне використання прикрас трипільцями. Очевидно, що це священне святилище не було постійним житлом, а ймовірніше місцем ритуального поклоніння, порталом до сфер божественного.

Вважається, що трипільці вважали печеру Вертеба входом до підземного світу або країни мертвих, де їхні духовні мандри перепліталися з таємницями життя і смерті.

Раніше Фокус розповідав про наймасштабніші розкопки княжого Володимира за всю історію. Археологи виявили там артефакти часів Київської Русі.

А також ми писали про знайдену доісторичну ручну сокиру, якій 300 тис. років. Дослідники стверджують, що вона переписує історію людства.