Доісторична хімія: неандертальці зробили перший синтетичний клей тисячоліття тому

Неандертальці, наші давні родичі, можливо, були першовідкривачами складної техніки перетворення березової кори на клей, що свідчить про їхню причетність до ранньої хімії ще до появи пальника Бунзена. Нещодавнє дослідження стародавніх зразків клею показало, що древні люди, найімовірніше, синтезували цю речовину в підземних камерах з обмеженим доступом кисню, що проливає світло на когнітивні здібності цього доісторичного виду людей, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Клей, про який йдеться, відомий як березовий дьоготь, вважається найдавнішим синтетичним матеріалом, коли-небудь виявленим, а перші зразки приписують неандертальцям. Проте вчені досі не дійшли згоди щодо технологічного процесу, який використовували наші вимерлі родичі.

Деякі експерти припускають, що для створення клею використовували спеціально побудовані підземні споруди, а інші припускають, що неандертальці могли випадково отримати смолу під час спалювання березової кори.

Щоб з'ясувати технологію виробництва, дослідники провели детальний аналіз двох зразків, отриманих з неандертальської стоянки під назвою Кенігзее в Німеччині. Потім ці стародавні зразки порівняли з численними еталонними зразками, отриманими авторами дослідження за допомогою п'яти різних методів кам'яного віку.

Аналіз показав, що березовий дьоготь, отриманий під землею, містив значну кількість природного полімеру під назвою суберин, тоді як дьоготь, отриманий шляхом спалювання кори над землею, був позбавлений цього компоненту. Примітно, що обидва зразки з Кенігзее виявили значний вміст суберину, що наводить дослідників на думку, що неандертальці виробляли свій клей під поверхнею землі.

Автори дослідження пояснюють: "Якщо суберин присутній лише в березовому дьогті, створеному за допомогою підземних технологій у середовищі з низьким вмістом кисню, то його присутність у дьогті з Кенігзее однозначно вказує на використання однієї з цих технологій у Кенігзее".

Щоб підтвердити свої висновки, дослідники ретельно вивчили хімічну структуру стародавнього клею за допомогою таких методів, як інфрачервона спектроскопія та газова хроматографія-мас-спектрометрія. За допомогою цих методів вони визначили, що загальний хімічний склад обох артефактів дьогтю з Кенігзее найбільше нагадує дьоготь, що виробляється під землею.

На основі цих результатів дослідники роблять висновок, що неандертальці переганяли дьоготь у навмисно створеному підземному середовищі, яке обмежувало доступ кисню і залишалося прихованим під час процесу.

Обговорюючи значення цього відкриття, вони уточнюють: "Якщо ці два зразки створені за допомогою наземного методу, наприклад, методу конденсації, було б складно стверджувати, що неандертальський березовий дьоготь відображає передові технології. Однак, якщо зразки з Кенігзее виготовлені за допомогою техніки, що включає приховані підземні процеси і навмисно створене середовище з низьким вмістом кисню, така знахідка означатиме, що неандертальці винайшли або розробили технічний процес для перетворення свого матеріального світу".

Зрештою, це відкриття дає цінну інформацію про когнітивні та культурні здібності неандертальців, тим самим збагачуючи наше розуміння їхньої давньої цивілізації.

Раніше Фокус писав про доісторичну ручну сокиру, якій 300 тис. років. Науковці зазначають, що цей артефакт переписує історію людства.

А також ми розповідали про приховані небезпеки, з якими стикалися наші предки, коли займалися каменеобробкою — стародавнім видом мистецтва, пов'язаним із серйозними ризиками травмування.