Переховувався у всіх на очах. Вчені знайшли в мозку людини "таємну кімнату", де ховається ВІЛ

Нове дослідження підтвердило припущення вчених про те, що вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) може спати в мозку, пише IFL Science.

Як виявилось, клітини, відомі як мікроглія, які задіяні у власній імунній системі нашого мозку, можуть бути постійним резервуаром для вірусу. Дане відкриття дає можливість у майбутньому повністю очищати організм від вірусу, навіть якщо він перебуває у сплячому стані.

ВІЛ необхідно зробити копію свого генетичного матеріалу та додати його у клітини людини-господаря. Зазвичай вірус вражає частину лейкоцитів, які грають ключову роль в імунній системі. Нестача лейкоцитів, убитих вірусом, є причиною того, що ВІЛ знижує імунну функцію і без необхідної терапії розвивається синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

У деяких випадках інфіковані ВІЛ клітини вибирають інший шлях. Вони стають неактивними та можуть бути в такому стані протягом багатьох років.

Сучасні методи терапії допомагають людям з ВІЛ досягти "невизначеного" статусу, що означає, що інфекція повністю взята під контроль і не може передаватися. Але практично нічого неможливо зробити зі сплячими клітинами. Тому якщо лікування від ВІЛ буде припинено будь-коли, сплячі клітини призведуть до рецидиву.

Нове ж дослідження показало, що ВІЛ може перебувати в бездіяльному стані не лише в клітинах крові, а й ховатися у мозку людини.

"Ми з'ясували, що клітини мікроглії є постійним резервуаром для ВІЛ у мозку. Такі підозри виникали й раніше, але ми не мали доказів", — говорить перший автор доктор Юян Тан, доцент Університету Північної Кароліни.

Річ у тому, що аналіз тканин головного мозку несе певні ризики сам по собі, а для пацієнтів з ВІЛ може виявитися смертельно небезпечним. Прорив вдалося зробити завдяки спеціальній дослідницькій програмі "Останній дар".

"Зразки були взяті у людей з ВІЛ, які проходять терапію, але на своєму життєвому шляху зіткнулися з якимось смертельним захворюванням. Ці люди погодилися не лише пожертвувати своє тіло науці, а й взяти участь у дослідженні в останні кілька місяців свого життя. Така екстраординарна програма уможливила дуже важливе відкриття", — каже співавтор дослідження, директор Центру лікування ВІЛ при Університеті Північної Кароліни Девід Марголіс.

Далі команда збирається з'ясувати, наскільки великий даний резервуар для вірусу в мозку, а також як вірусу вдається так довго там ховатися. Механізми, які залучені у цьому процесі, відрізняються від тих, що дозволяють ВІЛ ховатися у лейкоцитах.

Нагадаємо, вірусологи наблизилися до лікування ВІЛ однією ін'єкцією. Дослідникам допомогли два макаки, які вилікувалися від вірусу імунодефіциту мавп.