Топтали одну землю. Головний предок людства розсікав планетою разом із динозаврами

Суперечки про те, чи з'явилися ключові риси, що визначають плацентарних ссавців, подібних до нас, у наших предків до або після масового вимирання, яке погубило динозаврів. У новому дослідженні вченим із Бристольського університету у Великій Британії та Університету Фрібурга у Швейцарії нарешті вдалося пролити світло на цю давню загадку, пише Science Alert.

Зазначимо, що жодних остаточних скам'янілостей плацентарних ссавців не було виявлено до масового вимирання, яке згубило динозаврів і безліч інших видів близько 66 мільйонів років тому. Однак учені використали літопис скам'янілостей, який надав їм дані молекулярного годинника, який припускає, що людський родовід тягнеться ще далі в часі, поряд із динозаврами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавторки дослідження, палеобіологині з Бристольського університету Емілі Карлайл, аналіз даних молекулярного годинника фактично дозволив "повернути назад генетичні зміни", які постійно відбуваються з плином часу. Це в кінцевому підсумку дало змогу точно визначити спільних предків для видів.

Науковці використали цей підхід статистичного аналізу і змогли показати, як найбільш ранні форми плацентарних ссавців, імовірно, з'явилися ще в крейдяному періоді, змішавшись на короткий час із динозаврами. Карлайл зазначає, що вони з колегами зібрали воєдино дані тисячі скам'янілостей плацентарних ссавців і змогли виявити закономірності виникнення та зникнення різних груп.

Використовуючи ці дані дослідники змогли оцінити, коли еволюціонували плацентарні тварини. Крім того, модель, використана у дослідженні, також показує, що більш сучасні лінії плацентарних ссавців-звірів почали з'являтися лише після падіння астероїда. Дослідники вважають, що після смерті динозаврів і безлічі інших видів, умови для диверсифікації, ймовірно, стали набагато кращими.

Результати дослідження ґрунтуються на наборі даних, що враховує 380 сімейств плацентарних ссавців. Дослідники порахували, що 21,3% з них могли сходити до крейдяного періоду. Автори дослідження зазначають, що сюди увійшли групи, що дали початок приматам, собакам і кішкам, а також кроликам і зайцям. Також модель показує, що плацентарні ссавці мали таке ж давнє коріння, як і динозаври.

За словами іншого співавтора дослідження, біолога-еволюціоніста Даніеля Сільвестро з Університету Фрібурга у Швейцарії, вчені використали модель, яка оцінює вік походження і ґрунтується на тому, коли лінії вперше з'явилися у літописі скам'янілостей. А також на характері видового різноманіття для лінії в часі. Крім того, модель здатна оцінити вік зникнення, ґрунтуючись на останніх появах, коли група вимерла.

Автори дослідження вважають, що використана модель точніша, ніж використання літописів скам'янілостей або молекулярних даних для визначення шляхів еволюції видів. Тепер дослідники вважають, що надалі цю модель також можна буде використовувати й в інших дослідженнях.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, як зауроподам вдалося стати такими великими.