Корінь бід у голові. Учені ідентифікували причину обсесивно-компульсивного розладу

мозок, нейрони, нейробіологія
Фото: Iowa State University | Хоча наявні методи лікування, такі як антидепресанти, можуть допомогти, вони, на жаль, не завжди успішні

Майбутнє лікування ОКР може сильно змінитися, оскільки дослідники виявили значний хімічний дисбаланс у мозку, який може бути основною причиною розвитку недуги.

Related video

Нове дослідження, можливо, щойно виявило важливу розгадку способу лікування обсесивно-компульсивного розладу: хімічний дисбаланс у мозку, пов'язаний із ним. Це може радикально змінити майбутні тактики лікування, повідомляє ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) — це виснажливий стан, у разі якого люди борються з нав'язливими, тривожними думками й імпульсами, що часто призводять до повторюваної психічної або фізичної поведінки. Багато хворих настільки залучені в ці ритуали, що не можуть покинути свій дім. Наявні методи лікування ефективні лише частково, і розуміння ОКР має вирішальне значення для розроблення ефективніших заходів.

ОКР широко поширений, на нього страждають близько 3 відсотків усіх людей. Однак багато випадків, особливо в дитячому або підлітковому віці, залишаються непоміченими. Хоча наявні методи лікування, включно з когнітивно-поведінковою терапією та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (тип антидепресантів), можуть допомогти, вони не завжди успішні. Приблизно половина пацієнтів із ОКР не отримує повного полегшення від застосування СІЗЗС, і для того, щоб побачити значні поліпшення, потрібно не менш ніж вісім тижнів безперервного лікування.

Суть нового дослідження полягає в балансі двох хімічних месенджерів у мозку: глутамату, що посилює зв'язок між нейронами, та гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), що пригнічує або інгібує такий зв'язок. Дослідники вважають, що дисбаланс між цими двома хімічними речовинами може сприяти появі симптомів ОКР.

Використовуючи потужний магніт для методу, званого магнітно-резонансною спектроскопією, дослідники виміряли рівні глутамату й ГАМК у різних ділянках мозку. Особливу увагу вони приділили передній поясній корі (ППК) і додатковій моторній зоні (ДМЗ) — ділянкам, які, як відомо, уражаються в разі ОКР і беруть участь в ухваленні рішень, координації дій і формуванні звичок.

Дослідницька група виявила, що в групі з 31 пацієнта з ОКР рівень глутамату був підвищений, а рівень ГАМК — знижений у ППК, що свідчить про надмірно активну нейронну комунікацію. Порушений баланс між цими хімічними речовинами також спостерігався в ДМЗ. Примітно, що тяжкість симптомів ОКР корелювала з виміряними рівнями глутамату, що вказує на сильний зв'язок між цим хімічним дисбалансом і проявами розладу.

Це відкриття може стати поворотним моментом у лікуванні ОКР. Можливо, вдасться розробити препарати, спрямовані на баланс глутамату й ГАМК. Одним із варіантів можуть бути препарати, що обмежують вивільнення глутамату в мозку. Хоча такі препарати ще не були випробувані на пацієнтах із ОКР, вони були безпечно застосовані в інших сценаріях.

У вкрай важких випадках ОКР можна розглянути інвазивнішу процедуру, наприклад, глибоку стимуляцію мозку, під час якої імплантовані електроди знижують активність у гіперактивній ділянці ППК. В інших випадках для відновлення хімічного балансу й активності нейронних ланцюгів можна використовувати неінвазивні методи лікування, такі як транскраніальна магнітна стимуляція.

Можливо, це відкриття не допоможе відразу ж вилікувати ОКР, але воно, безумовно, дає нам глибше розуміння механіки цього розладу. Якщо хімічний дисбаланс буде виявлено на ранніх стадіях ОКР, ці нові методи лікування можуть значно поліпшити життя людей, які страждають на нього.

Раніше Фокус писав про виявлення закономірностей у мозку, пов'язаних із багатьма розладами. Нове дослідження припускає, що в молодих людей із множинними психічними захворюваннями може бути загальна неврологічна "сигнатура".

Також Фокус писав про п'ять надзвичайно рідкісних психічних захворювань. Деякі з розладів настільки рідкісні, що багато психіатрів можуть ніколи не зіткнутися з ними.