Верхня межа. Учені назвали критичну температуру, яку здатна витримати людина

Глобальне потепління наступає, а клімат Землі невблаганно змінюється, раз у раз створюючи все сильніші хвилі тепла, з якими доводиться стикатися людству. У новому дослідженні вчені з'ясували, що у людей є "верхня критична температура" — коли цей бар'єр пройдено, наше тіло починає виділяти дедалі більше тепла, намагаючись продовжувати працювати у звичному ритмі, пише Express.

У новому дослідженні вчені з Університету Рогемптона у Лондоні піддавали добровольців впливу температури навколишнього середовища до 50 градусів за Цельсієм, щоб зрозуміти, як температури впливають на швидкість метаболізму у стані спокою. Результати дослідження свідчать про те, що ми маємо "верхню критичну температуру", яка перебуває у межах 40-50 градусів за Цельсієм, а наше тіло найкраще підтримує внутрішню температуру, коли температура довкілля нижча за це порогове значення.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами провідного автора дослідження, фізіолога-еколога, професора Льюїса Гелсі, вони з колегами виявили, що коли температура довкілля вища за цей поріг, наше тіло починає витрачати дедалі більше енергії для підтримання внутрішньої температури. Дослідники також виявили, що "точка кипіння", коли все починає змінюватися, значно відрізняється у різних людей. Науковці також зазначають, що їм ще доведеться зрозуміти, чи є ця реакція організму людини корисною для нас, чи її варто вважати неадекватною.

Зазначимо, що наразі дослідження все ще триває, а його кінцеві результати стануть доступні пізніше. Водночас дослідники зазначають, що отримані ними результати надалі можуть бути використані у цілій низці галузей, таких як:

• умови праці;
• медицина;
• спорт;
• міжнародні поїздки.

За словами Гелсі, було проведено безліч досліджень температур, яким віддають перевагу різні види тварин з погляду мінімальної швидкості метаболізму, а отже, і низької витрати енергії. Однак раніше дослідники не вивчали верхні межі термонейтральної зони людей.

Учені зазначають, що попередні дослідження цієї теми були зосереджені на людях, коли вони щось робили, а не перебували у стані спокою. Гелсі ж із колегами вирішили зосередитися на вивченні того, як людське тіло реагує на неоптимальні умови і як ця "оптимальна межа" відрізняється у людей із різними характеристиками.

Нижня межа, в якій нашому тілу не потрібно старанно працювати й захищати свою внутрішню температуру, становить 28 градусів за Цельсієм і добре відома дослідникам. Якщо температура довкілля нижча, наш організм починає вживати заходів щодо збереження і вироблення тепла. Водночас верхня межа до цього моменту була неясною.

Не секрет, що при вищих температурах ми пітніємо, намагаючись охолодитися. Наше тіло також червоніє, оскільки організм розширює кровоносні судини біля поверхні шкіри, щоб виділяти більше тепла. Відкриття судин знижує кров'яний тиск і наше серце починає битися швидше, щоб це компенсувати. Це вимагає більше енергії, а отже швидкість метаболізму збільшується.

Під час дослідження реципієнтів поміщали у спеціальну камеру з регуляцією температури, де вони лягали на тканинну канапу. Температура у камері могла досягати 50 градусів за Цельсієм, а вологість сягала 50%. Під час тестів учені планували порівняти швидкість метаболізму кожного окремого учасника дослідження за нормальної кімнатної температури та екстремальної. Дослідники також мали намір зрозуміти, як вплив спеки й реакція тіла на неї залежить від таких чинників, як вік і рівень фізичної підготовки.

Під час кожного з тестів реципієнтам вимірювали роботу серця, швидкість потовиділення, споживання кисню і температури тіла. Науковці зазначають, що поки що мають лише попередні дані дослідження, оскільки його кінцеві результати буде опубліковано трохи пізніше.

Проте відомо, що у деяких людей спостерігалося 20% збільшення швидкості метаболізму, однак це значення не було рівним для всіх. Дослідники також виявили значні зміни у реакціях серцевої функції між категоріями людей, зокрема між статями. Результати тестів свідчать про те, що у жінок фіксувалося більше збільшення частоти серцевих скорочень у спеку, ніж у чоловіків.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що спекотна погода викликає масовий сплеск зрад.