Приречені на водні поневіряння. Учені вважають, що морські ссавці не зможуть вибратися з океану

Еволюційний шлях морських тварин, таких як кити й тюлені, у кінцевому підсумку можна простежити до морських чотирилапих, які залишили океан для життя на суші. Однак блукати по Землі знову, схоже, не входить у плани для нащадків тих, хто став в основному або повністю водним, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені з Фрайбурзького університету порівняли масу тіла, дієту і геноми понад 5 500 ссавців, що існують чи недавно вимерли. За словами біолога-еволюціоніста Бруна Фаріна, вони з колегами простежили еволюцію адаптації до водних умов, зокрема:

• розмір;
• пересування;
• сенсорні системи;
• розмноження;
• дієти;
• об'єм легень.

Дослідники виявили, що з усіх вивчених видів 97% залишаються повністю наземними ссавцями й тільки 3% знову повернулися до життя у воді тією чи іншою мірою. Результати показують, що цей перехід стався незалежно від різних груп ссавців, причому деякі просунулися у своїй прихильності до води більше, ніж інші. У результаті з'явилися три групи:

• напівводні, наприклад водяні землерийки та опосуми;
• час від часу використовують землю, наприклад, тюлені та видри;
• повністю водні ссавці, наприклад, дельфіни та дюгоні.

Результати дослідження свідчать про те, що попередні напівводні види віддали перевагу повністю повернутися до наземного способу життя, тоді як адаптація до водного існування стає необоротною у спектрі між напівводними та здебільшого водними мешканцями.

Учені виявили, що види, які стають більш водними, також виявляють тенденцію до збільшення маси тіла: на 5% за мільйон років для напівводних і 12% за мільйон років для повністю водних. Причому це правило працює навіть для дрібніших ссавців, наприклад, гризунів.

За словами дослідників, це має сенс з точки зору екогеографічного правила Бергмана: більші види мешкають у середовищах, у середовищі, що швидко виснажує тепло тіла, як-от вода, оскільки мінімізація відношення площі поверхні до об'єму збільшує збереження тепла. Крім того, наземні тварини обмежені проблемою транспортування своєї маси тіла, що значно простіше у воді.

Дослідники також виявили один цікавий момент, виявляється, ссавці, які повернулися у воду, більш схильні до хижацтва. Передбачається, що це пов'язано з ферментами, необхідними для руйнування рослинного або водоростевого матеріалу, які потребують вищих температур. Наприклад, більшість видів морських корів тримаються теплих вод, а єдиними холоднокровними травоїдними ссавцями вважаються білоплечі корови, які важили в 10 разів більше за інші види й були винищені людиною.

Ще одним важливим фактором є те, що життя у воді вимагає наявність більш обтічної системи пересування, а це призводить до редукції кінцівок. У кінцевому підсумку тіло просто перестає бути пристосованим для життя на суші. Простими словами, дослідники вважають, що набагато спритніші хижаки могли б занадто легко присікти незграбні спроби дельфінів, які прагнуть вторгнення на берег.

Раніше Фокус писав про те, що вчені вважають, що вимерлі мегалодони плавали дуже повільно.