Ви — те, що їла ваша бабуся. Як раціон предків дивним чином впливає на наш мозок

Більшість із нас знайомі з фразою "ви — те, що ви їсте". Однак тепер дослідники вважають, що ми — також і те, що їли наші мама і бабуся. Нове дослідження вагітності тварин виявило додаткові докази того, що навколишнє середовище матері насправді впливає на метаболізм її потомства в довгостроковій перспективі, пише Science Alert.

Уперше дослідники виявили цей ефект між поколіннями ще 1909 року, коли вивчали молодих шовкопрядів. Спостереження показало, що їхня поведінка протягом зимового періоду не пов'язана з певними успадкованими генами. Однак учені виявили, що вона виникає у відповідь на те, як їхні тіла "зчитують ці гени" — вмикають або вимикають їх. При цьому результат регулювався материнським оточенням.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відтоді минуло понад сотню років і вчені помітили ці "епігенетичні" зміни в безлічі інших видів тварин, зокрема це стосується і людей. Однак ученим досі незрозуміло, як цим процесам вдається подолати кордони між поколіннями.

У новому дослідженні вченим з Університету Монаш в Австралії, схоже, вдалося пролити світло на цей таємничий процес. Під час роботи вони виявили, що самки тутового шовкопряда (Caenorhabditis elegans) здатні наділяти своїх дітей та онуків додатковим захистом мозку. Це відбувається шляхом поглинання певного виду їжі. Зазначимо, що дослідження не було проведене на людях, проте тутовий шовкопряд має безліч спільних з людиною генів, що дає деякі цікаві відомості про те, як епігенетичні зміни можуть працювати у нашого виду.

Під час експерименту вчені виявили, що зародкові клітини (яйцеклітини та сперматозоїди) можуть змінюватися залежно від харчування матері в період внутрішньоутробного розвитку. Причому ці зміни можуть йти на користь плоду або ж зовсім навпаки. Наприклад, результати дослідження показують, що годування личинок круглих черв'яків молекулою, яка зазвичай трапляється в яблуках і травах, і називається урсоловою кислотою, призводить до того, що потомство певною мірою захищене від природного порушення нейронного зв'язку.

Дослідники також виявили, що урсолова кислота, ймовірно, "вмикає" у черв'яків ген, що виробляє певний тип жиру — сфінгоіпід. Саме він відповідальний за ослаблення аксонів нейронів у мозку. Більш ранні дослідження також показали, що сфінголіпід також здатний переміщатися з кишківника матері-хробака в яйця в її матці.

За словами співавтора дослідження, біомедичного дослідника Роджера Покока з Монаша, ці результати, по суті, стали першим кроком, коли вченим вдалося довести, що ліпід або жир здатний передаватися у спадок. При цьому вчені виявили, що це спричиняє в нащадків метаболічні зміни, які зберігаються протягом усього розвитку і навіть для наступного покоління.

Також дослідники виявили, що дієта матері впливає не тільки на мозок її потомства, по суті, цей вплив також збережеться і для наступного покоління. Автори дослідження вважають, що їхні результати є ще одним підтвердженням важливості правильного харчування під час вагітності.

Раніше Фокус писав про те, що пристрасть діда до сигарет обернеться хворобами для онука.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.