Секрети відбитків лап: вчені змогли ідентифікувати ДНК білих ведмедів з їхніх слідів

На тлі похмурих прогнозів щодо можливого зникнення всіх білих ведмедів (Ursus maritimus) до кінця століття, перед науковцями постає гостра потреба ефективних засобів відстеження популяцій білих ведмедів та пошуки вдалих природоохоронних заходів.

Величезні виклики, які ставлять перед дослідниками білі ведмеді, зумовлені їхнім проживанням в умовах екстремальних арктичних погодних умов та великими територіальними володіннями, що охоплюють одні з найвіддаленіших куточків планети, пише New Atlas.

Завдання моніторингу цих істот вимагає транквілізації та прикріплення пристроїв стеження, що пов'язане з небезпекою, значними витратами та інвазивними втручаннями. В деяких випадках дослідники навіть намагалися стежити за ведмедями з космосу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зробивши революційний стрибок у вивченні білого ведмедя, група вчених з Університету штату Айдахо (UI) розширила межі екологічної ДНК. Вони досягли цього, вилучивши генетичний матеріал, випадково залишений у відбитках лап ведмедів. Ця нова методика не лише легко визначає вид (враховуючи характерні сліди білих ведмедів), але й дозволяє розпізнати стать тварини і, якщо вона знайома дослідникам, її ідентифікувати.

Дженніфер Адамс, дослідниця з UI, підтвердила унікальність цього методу, заявивши: "Наскільки нам відомо, це перший випадок, коли білі ведмеді, або будь-які інші види, індивідуально ідентифіковані і визначені за статтю за допомогою екологічної ДНК, зібраної зі снігу".

Коли білий ведмідь перетинає засніжені простори, він залишає за собою дрібні фрагменти шкіри, які переносяться з лапи на землю. Наукова команда акуратно зчистила тонкий шар снігу з цих відбитків. Згодом ці зразки вирушили в подорож з Аляски до Москова, штат Айдахо, де в лабораторних умовах фахівці провели ПЛР-тести для отримання генетичних даних.

На відміну від традиційного застосування мітохондріальної ДНК (mt-DNA) для ідентифікації видів у природоохоронних заходах, це дослідження спрямоване на вивчення ядерної ДНК (n-DNA). Цей передовий генетичний матеріал не лише підтверджує класифікацію видів, але й розкриває всебічні дані, такі як генетичний план істоти та її стать. Останній аспект набуває особливого значення, дозволяючи дослідникам формулювати прогнози щодо розмноження та можливого відновлення чисельності популяції.

Втім, необхідно визнати скромний масштаб цього дослідження, що охоплює лише 15 зразків снігу. Серед них 11 зразків дали позитивні результати ДНК різної якості, тоді як два зразки не дали результатів.

Всесвітній фонд природи (WWF) оцінює тривожне щорічне скорочення льодового покриву Арктики на 13% за останні три десятиліття. На жаль, перспектив покращення ситуації поки нема. Через спеціалізовані харчові та енергетичні потреби білого ведмедя будь-який перехід до іншого середовища існування є вкрай малоймовірним, зважаючи на неминучу загрозу голоду.

Попри ці виклики, метод відстеження за відбитками лап є багатонадійним для науковців. Цей ефективний і досить безпечний підхід обіцяє надати дослідникам безцінну інформацію про їхню поведінку, динаміку популяції та загальну екологію, не порушуючи водночас їхні природні ритми.

Раніше Фокус писав, чиї емоції простіше зрозуміти: котів чи собак.