Не лише прикраса: вчені знайшли унікальний артефакт на Сицилії часів Стародавньої Греції (фото)

Під час розкопок на Сицилії дослідницька група під керівництвом археолога Рурського університету професора Джона Альберса виявила мармурову голову лева. Ця знахідка, можливо, була частиною оздоблення храму, пише news.rub.de.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Особливістю голови є рідкісний та дорогоцінний матеріал. Голова лева надзвичайно добре збереглася і все ще є незавершеною.

"Ми поки не можемо сказати, чи призначалася вона для відомого храму Е в Селінунті, чи для іншого, досі невідомого храму", — каже Джон Альберс.

Голова лева — це так звана сима, тобто жолобок для стікання води.

"У той час як цю прикрасу виготовляли з теракоти, особливо в 6 столітті до н. е., перші сими, зроблені з каменю, знайдені вже в 5 столітті до н. е.", — пояснює науковець.

Особливо відомі знахідки з храму Геракла в Агрідженто і храму Перемоги в Гімері, які створені з високоякісного місцевого вапняку.

Однак цей елемент оздоблення виготовлений з мармуру, рідкісного і дорогоцінного матеріалу в західному грецькому регіоні.

"Цей мармур завезений на Сицилію з грецьких островів — ймовірно, з Паросу, — розповідає археолог Джон Альберс. — Загалом у всій південній Італії та Сицилії відомо лише дев'ять храмів 5 століття до н. е., які мали симу з грецького мармуру".

Чи призначався цей об'єкт колись для відомого храму Е в Селінунте, чи для іншого монументального храму, який досі невідомий, дослідники поки не можуть вирішити. Однак сима, очевидно, незавершена. Відсутня задня частина гриви лева, як і нема оздоблення у верхній частині плити.

"Завдяки такому стану знахідка також дозволяє нам краще зрозуміти процеси виготовлення таких архітектурних творів, — пояснив Альберс. — Оскільки знахідка походить одночасно з портової зони і безпосередніх околиць ремісничого кварталу Селінунте, вона дозволяє нам зробити подальші висновки про торговельні контакти міста і технічні навички стародавніх мешканців Селінунте".

Раніше Фокус писав про втрачені секрети Черкас: останні знахідки спростовують російську версію походження міста.