Не лише прикраса: вчені знайшли унікальний артефакт на Сицилії часів Стародавньої Греції (фото)

Висота знахідки сягає 60 сантиметрів й вона значно більша за аналогічні знахідки з цього регіону.

Під час розкопок на Сицилії дослідницька група під керівництвом археолога Рурського університету професора Джона Альберса виявила мармурову голову лева. Ця знахідка, можливо, була частиною оздоблення храму, пише news.rub.de.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Особливістю голови є рідкісний та дорогоцінний матеріал. Голова лева надзвичайно добре збереглася і все ще є незавершеною.

"Ми поки не можемо сказати, чи призначалася вона для відомого храму Е в Селінунті, чи для іншого, досі невідомого храму", — каже Джон Альберс.

Голова лева — це так звана сима, тобто жолобок для стікання води.

"У той час як цю прикрасу виготовляли з теракоти, особливо в 6 столітті до н. е., перші сими, зроблені з каменю, знайдені вже в 5 столітті до н. е.", — пояснює науковець.

Особливо відомі знахідки з храму Геракла в Агрідженто і храму Перемоги в Гімері, які створені з високоякісного місцевого вапняку.

Однак цей елемент оздоблення виготовлений з мармуру, рідкісного і дорогоцінного матеріалу в західному грецькому регіоні.

"Цей мармур завезений на Сицилію з грецьких островів — ймовірно, з Паросу, — розповідає археолог Джон Альберс. — Загалом у всій південній Італії та Сицилії відомо лише дев'ять храмів 5 століття до н. е., які мали симу з грецького мармуру".

Чи призначався цей об'єкт колись для відомого храму Е в Селінунте, чи для іншого монументального храму, який досі невідомий, дослідники поки не можуть вирішити. Однак сима, очевидно, незавершена. Відсутня задня частина гриви лева, як і нема оздоблення у верхній частині плити.

"Завдяки такому стану знахідка також дозволяє нам краще зрозуміти процеси виготовлення таких архітектурних творів, — пояснив Альберс. — Оскільки знахідка походить одночасно з портової зони і безпосередніх околиць ремісничого кварталу Селінунте, вона дозволяє нам зробити подальші висновки про торговельні контакти міста і технічні навички стародавніх мешканців Селінунте".

Раніше Фокус писав про втрачені секрети Черкас: останні знахідки спростовують російську версію походження міста.