Історія в 34 млн років. Стародавній бруд Міссісіпі пролив світло на таємницю утворення крижаних щитів Землі

антарктида, крижані щити землі, крижаний щит антарктиди
Фото: NASA | Візуалізація Антарктиди 34 мільйони років тому

Дослідники вивчили грязьові керни й виявили давно приховані підказки про походження гігантських крижаних щитів планети десятки мільйонів років тому.

Нова робота вчених з Університету Бірмінгема у Великій Британії показує, що стародавні грязьові керни, пробурені в Міссісіпі, містять приховані підказки про походження крижаних щитів нашої планети, утворених близько 34 мільйонів років тому, пише Science Alert.

У той час Земля перебувала в процесі серйозного переходу від теплої епохи еоцену до більш прохолодного олігоцену. Відомо, що в еоцені на планеті не було постійного льоду, проте вже на початку нової епохи на ній вже утворилися крижані щити, до того ж вони були на 25% більшими за ті, що ми спостерігаємо сьогодні.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У міру того як крижані щити планети зростали під час переходу між епохами, рівень моря невблаганно знижувався і врешті-решт впав на 40 метрів, унаслідок чого було оголено ділянки суші, які раніше були затоплені. Дослідники зазначають, що настільки різке падіння рівня моря призвело до значного перенесення вуглецю з прибережних відкладень в атмосферу — про це свідчить аналіз зразків стародавнього бруду того самого періоду, зібраного дослідницькою групою недалеко від Джексона (Міссісіпі).

За словами старшого автора дослідження, мікропалеонтолога і палеоокеанографа Тома Данклі Джонса, їм із колегами вдалося витягти зі стародавнього бруду інформацію, що допомогло їм відповісти на ключове питання: як антарктичний лід масово розширився до континентальних масштабів.

Автори дослідження зазначають, що спочатку ці крижані щити утворилися внаслідок тривалого поховання вуглецю у відкладеннях, що ізолювали його від атмосфери, а отже, не дали справити відомий ефект "утримання тепла".

Зниження вмісту вуглецю в атмосфері планети також сприяло встановленню більш прохолодного сучасного клімату останніх 34 мільйонів років. У результаті було створено холодніші умови, що сприяли утворенню масивних крижаних щитів Землі в Антарктиді, що спричинило зниження рівня моря.

Вчені вважають, що цей перехід стався занадто швидко, в результаті багато видів просто не встигли адаптуватися, що призвело до масового вимирання. Зазначимо, що цей неспокійний період в історії Землі також відомий під французьким прізвиськом Grande Coupure, що означає "чудовий крій".

За словами Данклі Джонса, цікавим є й те, що швидкий перехід між епохами також призвів до протилежної тенденції — океан, що відступив, оголив прибережні ділянки суші, зробивши їх більш уразливими для ерозії. Ці м'які, сирі відкладення містили великі обсяги рослинного матеріалу та іншого органічного сміття, яке більше не було захищене морською водою.

Коли ці ділянки висохли, органічний матеріал, що міститься в них, зазнав впливу кисню і став бенкетом для мікробів, унаслідок чого в атмосферу Землі був випущений зв'язаний раніше вуглець. Цього сплеску вуглекислого газу виявилося достатньо, щоб викликати нехай і тимчасовий "негативний зв'язок з охолодженням клімату". Автори дослідження вважають, що ця подія на короткий час підірвала перехід планети до "крижаного клімату".

Команда зазначає, що перенесення вуглецю з цих прибережних відкладень, можливо, не зупинило перехід планети до більш прохолодного клімату олігоцену, але воно розкриває важливу деталь про те, як працює ця складна система.

За словами співавтора дослідження, мікропалеонтолога і палеоокеанографа з Університету Бірмінгема Кірсті Едгар, отримані під час дослідження результати проливають світло на те, як клімат нашої планети може зазнавати змін і наскільки сильно це може бути пов'язано з біосферою і вуглецевим циклом.

Зазначимо, що під час дослідження вченими були вивчені морські глини з глибини близько 137 метрів. Вчені порівняли дані з них з даними про перехід еоцену та олігоцену з інших місць, зокрема Тихого океану. Едгар зазначає, що розуміння давніх процесів на Землі може більше розповісти про складність клімату та екології нашої планети.

Раніше Фокус писав про те, що зміни клімату породили сцени з "Божевільного Макса", і незабаром це повториться.