Сотні років передчуття. Чому люди так одержимі пошуками Лохнеського чудовиська

Століттями вчені та представники громадськості не покладаючи рук шукали докази загадкового чудовиська, що мешкає в озері Лох-Несс. Наприкінці серпня і зовсім стартували наймасштабніші пошуки Лохнеського чудовиська за останні 50 років, пише Daily Mail.

Припускають, що чудовисько є великою морською істотою, яку ласкаво також називають Нессі. Воно мешкає в прісноводному озері на південь від Інвересса і є представником виду, який досі невідомий науці. Зазначимо, що інтерес до шотландського Лохнеського чудовиська часом згасає, але потім знову зростає після заяв про кілька ймовірних спостережень.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Утім, дослідники наголошують, що докази існування шотландського чудовиська насправді вельми кумедні й ґрунтуються лише на розмитих фото. То чому ж люди переконані, що чудовисько існує і сотні років продовжують його пошуки?

За словами професора еволюційної психології Оксфордського університету Робіна Данбара, вся річ у тому, що люди запрограмовані вірити в речі, які неможливо пояснити. Очевидно, що у нас є дуже сильна схильність намагатися знайти пояснення речам, які ми не здатні пояснити. Особливо тим, які не піддаються логіці та відбуваються вночі.

Зазначимо, що тварини, які нібито існують десь у природі, але їхнє існування не доведене наукою, називаються "криптидами". За словами еколога і викладача Единбурзького університету Нейпіра, доктора Джейсона Гілкріста, таємниця криптидів, таких як Нессі або снігова людина, видається вельми привабливою для людини. Річ у тім, що люди "хочуть побачити або знайти щось рідкісне чи особливе". По суті, це є частиною нашої природи.

Науковці зазначають, що не існує нічого незвичнішого за Нессі або снігову людину, а тому легенда про чудовисько приводить людей на озеро, де вони хочуть зустріти чудовисько. У результаті вони можуть побачити або звернути увагу на докази, які на будь-якій іншій водоймі не викликали б у них особливого хвилювання.

Дослідники сходяться на думці, що існування Лохнеського чудовиська навряд чи правдиве. Щонайменше, жодних вагомих доказів його проживання в озері так і не було знайдено. Зазначимо, що найбільш раннє повідомлення про монстра в околицях Лох-Несс було до 565 року нашої ери й докладно описано в роботі ірландського абата Адомнана.

Інтерес до чудовиська посилився на початку 1930-х років після публікації світлини осетра, на якій нібито було зображено тварину. Хоча в автентичності знімка сумніваються й досі. Відтоді люди з усього світу стікаються до озера, щоб на власні очі побачити чудовисько, яке ніхто так і не зміг зловити за сотні років.

Зазначимо, що існує безліч сучасних світлин, на яких нібито зображено Нессі. Однак учені вважають, що на фото зображено або вже відому науці істоту, наприклад, вугор, або взагалі неживий предмет. Велика проблема в тому, що ці світлини, як і оригінал, настільки далекі й нечіткі, що можуть бути чим завгодно.

Тим часом найбільший пошук істоти за більш ніж 50 років, у якому взяли участь майже 100 добровольців, відбувся у святкові вихідні. Пошукова експедиція призвела до трьох повідомлень про спостереження, включно з "першим в історії відео" Нессі, знятим знімальною групою за допомогою тепловізійного дрона.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли скам'янілості, що нагадують Лох-несське чудовисько.