Зіткана з клаптиків. Учені розповіли, скільки тектонічних плит покриває поверхню Землі

Мільярди років тому поверхня Землі являла собою море розплавленої породи. У міру того як ця кипляча маса поступово остигала, вона утворювала суцільну кам'янисту оболонку, де більш щільні матеріали переміщалися всередину планети, а менш щільні підіймалися на поверхню, пише Live Science.

Саме так і утворилися плити на поверхні нашої планети. По суті плита — це і є кора, а під нею знаходиться слабший матеріал — мантія. За словами геофізика з Океанографічного інституту Вудс-Хоул у Массачусетсі Кетрім Річерт, кількість земних тектонічних плит на сьогодні варіюється від 12 до майже 100, проте далеко не всі з них зазначені на картах.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Річерт зазначає, цей слабший матеріал гарячіший і рухливіший, а різниця між цими шарами — те, що дає змогу вищерозміщеним плитам рухатися: зіштовхувати, розходитися і тертися одна об одну. Відомо, що в зонах стиків утворюються розломи й гори, а вулкани та землетруси пробуджують життя.

Дослідники зазначають, що кількість плит насправді залежить від того, з якого погляду дивитися. Більшість геологів погоджуються з тим, що існує від 12 до 14 "первинних плит", які покривають більшу частину поверхні Землі. За словами геофізика з Імперського коледжу Лондона Саскії Гоес, площа кожної з цих "первинних" плит становить щонайменше 20 мільйонів квадратних кілометрів. Найбільшими з них є:

• Північно-Американська;
• Африканська;
• Євразійська;
• Індо-Австралійська;
• Південно-Американська;
• Антарктична;
• Тихоокеанська.

Дослідники вважають, що найбільш монументальною з усіх перерахованих вище є Тихоокеанська плита, що займає неймовірні 103,3 мільйона квадратних кілометрів, за нею йде Північно-Американська — 75,9 мільйона квадратних кілометрів.

За словами Гоес, крім надзвичайно великих плит, існує також 5 дещо менших:

• Філіппінське море;
• Кокоси;
• Наска;
• Аравійська плита;
• Хуан-де-Фука.

Однак далі все трохи заплутано. Річ у тім, що деякі дослідники вважають Анатолійську та Східноафриканську плити, які є частиною Євразійської та Африканської плит відповідно, окремими об'єктами. Аргументом є те, що вони рухаються зі швидкістю, що відрізняється від швидкості основних плит. Так, кількість основних плит варіюється від 12 до 14.

Усе стає ще складнішим, якщо поглянути на кордони плит, де тектоніка змушує їх розколюватися на дрібніші фрагменти, внаслідок чого утворюються так звані мікроплити. Площа цих ділянок, як правило, становить, менше ніж 1 мільйон квадратних кілометрів. Попередні дослідження свідчать про те, що на Землі налічується близько 57 мікроплит, проте їх зазвичай не додають у карти світу.

За словами Гоес, важливо розуміти, що кількість тектонічних плит Землі змінюватиметься залежно від того, як вчені вирішать їх визначати в той чи інший період часу, а також у міру того, як ми дізнаємося більше про те, як і де каталізується деформація на кордонах плит. Вчені вважають, що мине ще не одне десятиліття, перш ніж ми зможемо поставити крапку в цьому питанні.

До слова, відомо кілька дивовижних фактів про тектонічні плити та їхній рух. Наприклад, Тихоокеанська плита є найшвидшою: вона рухається на північний захід зі швидкістю від 7 до 10 сантиметрів на рік. Її швидкий рух зумовлений навколишнім кільцем зон субдукції, також відомим як Вогняне кільце — саме в цьому місці гравітаційні сили притягують плити Землі.

Раніше Фокус писав про те, що "вогняне кільце" в Тихому океані стрясає землю і "поливає її вогнем".