Убивці з раю. Учені розгадали таємницю косаток Едему і знайшли їхніх найближчих родичів

Старий Том прославився тим, що активно допомагав китобоям вбивати вусатих китів під час полювання. Самець попереджав людей про появу китів, а потім брав участь у гонитві й навіть буксирував човен, якщо в цьому була необхідність, пише Cosmos Magazine.

У новому дослідженні вчені помістили самця під мікроскоп після його смерті. Команда дослідників з Університету Фліндерса проаналізувала ДНК косатки та тепер вважають, що його предки походять з Нової Зеландії. Зазначимо, що Старий Том мешкав в Едемі. Який розташований на південному узбережжі нового Південного Уельсу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки

Історія свідчить про те, що спільне полювання косаток і людей було широко поширене в китобійному промислі в прибережному місті протягом століття. Місцеві зазначають, що Старий Том був вельми популярний у цьому місці, поки його раптово не виявили мертвим на пляжі.

Сьогодні скелет Старого Тома зберігається в музеї в Едемі. Для нового дослідження вчені звернулися до його скелета і зібрали необхідну ДНК. У результаті їм вдалося вивчити зв'язки між райськими китами та іншими популяціями, а також з'ясувати, чи є зникнення косаток з Едему місцевим вимиранням.

Загалом вчені секвенували 11 464 основи з очікуваних 16 386 — 16 392. За словами дослідників з Національного інституту дослідження геному, пара основ складається з двох нуклеотидних основ ДНК, які з'єднуються разом і утворюють "сходинку сходів ДНК".

Результати свідчать про те, що Старий Том мав спільного родича з косатками Австралазії, Північної Атлантики та північної частини Тихого океану. Однак найбільшу генетичну схожість було виявлено з сучасними новозеландськими косатками. Утім, учені вважають, що зв'язки були спадковими, а не були безперервним потоком генів. Також робота вчених, на жаль, не виявила явних нащадків Старого Тома — це підвищує ймовірність того, що едемські косатки все ж вимерли на місцевому рівні.

Припускають, що зникнення цілої популяції едемських косаток могло бути результатом втрати відповідного середовища проживання, а також відсутності мотивації з боку тварини або людини. Крім того, передбачається, що ці косатки просто не знали, як співпрацювати з оточенням.

За інформацією Музею косаток Едему довжина Старого Тома становила 6,7 метра, а його вага сягала близько 6 тонн. Працівники музею навіть визнали його одним із лідерів зграї, оскільки раніше його помітили, як він очолював одну з багатьох зграй, що проходять повз затоку Туфолд.

Зазначимо, що косатки Едему допомагали людям полювати на вусатих китів: подавали мисливцям сигнали, коли поруч пропливав кит, супроводжували човни під час погодки, а часом навіть буксирували їх, тримаючи мотузку в зубах. До слова, підтвердження такої поведінки помітно і на скелеті Старого Тома — на нижніх зубах залишилися відмітини. Натомість люди віддавали китам-убивцям "улюблені ласощі" — язики та губи вусатих китів. 17 вересня 1930 року на місцевому узбережжі було знайдено тіло Старого Тома, потім його скелет помістили в місцевий музей.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили дуже рідкісну косатку біля берегів у США: вона має незвичайний колір.