Гігантські краплі в надрах Землі. Під Африкою можуть ховатися залишки іншої стародавньої планети (відео)

Не існує прямого способу зазирнути в надра Землі й уважно вивчити саме серце нашої планети, не спалюючись дотла і не пробиваючись крізь кілометри порід. Найглибша яма, яку коли-небудь вдалося пробурити людству, її ласкаво прозвали "входом у пекло", має глибину всього 12 263 метри. На жаль, це ще занадто далеко від прориву земної кори в нижніх шарах, пише IFLScience.

Однак учені навчилися досить ефективно заглядати під земну поверхню, використовуючи сейсмічну томографію. Таким чином під Африкою і Тихим океаном, у найнижчій частині мантії Землі, навколо земного ядра, вдалося виявити дві гігантські краплини, що становлять від 3 до 9% об'єму нашої планети.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники використовують землетруси для створення карту надр Землі. Оскільки гірські породи та рідини на нашій планеті мають різну щільність, хвилі енергії рухаються крізь них із різною швидкістю. Це дає змогу геологам зрозуміти, через який саме тип матеріалу проходять ці хвилі.

Використовуючи цей метод, вчені виявили дві великі та дивні структури, відомі як великі провінції з низькою швидкістю зсуву (LLSVP). Ці ділянки вчені, як правило, називають краплями, оскільки хвилі в них рухаються повільніше, ніж через навколишню нижню мантію. Тепер учені вважають, що під Африкою прихована ділянка, відома як "Тузо": її висота становить близько 800 кілометрів, що дорівнює близько 90 вершин Евересту.

Що ж насправді являють собою ці структури? На жаль, вчені все ще не можуть відповісти напевно, проте кілька ідей у вчених все ж є. Виходячи з того, що об'єкти щільніші за навколишню мантію, вчені припускають, що вони складаються з іншого матеріалу, хоча і не можуть напевно сказати з якого.

Основна гіпотеза дослідників полягає в тому, що LLSVP являють собою купи океанічної кори, які протягом мільярдів років занурювалися і накопичувалися. Однак є й інша теорія, куди більш кумедна: припускають, що ці величезні краплі можуть являти собою шматки іншої стародавньої планети.

Йдеться про планету Тейя — гіпотетичну планету розміром з Марс, яка зіткнулася із Землею близько 4,5 мільярда років, викинувши достатню кількість каменю для формування Місяця. Деякі дослідники висувають гіпотезу, що виявлені під Африкою структури насправді є частинами самої Тейї — більш щільної мантії протопланети, яка змішалася з мантією Землі під час зіткнення.

Хоч би якою кумедною здавалася ця теорія, 2021 року вчені змоделювали такий сценарій і виявили, що мантія Тейї справді могла б уціліти, якби вона була лише на 1,5-3,5% щільнішою за земну.

Раніше Фокус писав про те, що станеться, якщо Південна Америка знову об'єднається з Африкою.