Не унікальна Сонячна система. Насправді Юпітерів у Всесвіті більше, ніж вважалося (фото)

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Communications, такі газові гіганти, як Юпітер, є більш поширеним явищем у нашій галактиці, ніж вважалося раніше. Принаймні це стосується деяких регіонів Чумацького Шляху, пише Inverse.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Тривалий час астрономи вважали, що Сонячна система є ідеальним прикладом зоряної системи. Тобто така модель передбачає наявність кількох кам'янистих планет поблизу зірки та кількох газових і крижаних гігантів у зовнішній її частині. Але виявилося, що це не відповідає дійсності.

У багатьох відомих зоряних системах газові гіганти, так звані гарячі Юпітери, обертаються навколо своїх зірок навіть ближче, ніж Меркурій навколо Сонця. І дуже рідко можна зустріти планету, таку як Юпітер, у зовнішніх регіонах зоряних систем.

Тепер учені дійшли висновку, що насправді такі планети, як Юпітер, можуть бути більш поширеними у Всесвіті, ніж вважалося раніше. Просто таким газовим гігантам необхідні особливі умови, щоб вони могли з'явитися в зоряних системах.

Автори дослідження вивчили рухому групу зірок Бети Живописця, яка складається з 30 зірок і розташована на відстані 115 світлових років від Землі. Вчені вважають, що навколо 20 зірок цієї групи можуть обертатися газові гіганти з масою Юпітера на відстані, що перевищує від 3 до 12 разів відстань від Землі до Сонця. Але в більшій частині нашої галактики тільки приблизно 1 з 5 зірок, схожих на Сонце, має свою версію нашого Юпітера.

Вчені вважають, що це можна пояснити тим, що рухома група зірок Бети Живописця має невеликий розмір і між її зірками є велика відстань. Це відрізняє цю групу від інших регіонів зореутворення, де зірки розташовані ближче одна до одної. Тобто, вчені вважають, що планети, схожі на Юпітер, з'являються в зоряних системах, які входять не в такі компактні зоряні групи, як у решті частини галактики. За словами вчених, з цього дослідження можна зробити висновок, що наша Сонячна система також сформувалася не в дуже переповненому зірками місці.

Для того, щоб газові гіганти, схожі на Юпітер, могли сформуватися і нормально еволюціонувати в зовнішній частині зоряної системи, вони не повинні піддаватися гравітаційному впливу дуже близьких інших зірок. Адже це може призвести до того, що така планета наблизиться до своєї зірки і перетворитися на гарячий Юпітер, або взагалі буде викинута з рідної зоряної системи, кажуть учені. Тобто, в регіоні космосу, де сконцентровано дуже багато зірок, у зоряних системах складніше з'явитися версіям Юпітера.

Наразі достеменно не відомо, з'явилося Сонце з газової туманності в регіоні космосу, переповненому новими зірками, чи ні. Учені сподіваються, маючи на руках результати нового дослідження, спробувати з'ясувати, де ж народилося Сонце насправді, що призвело до появи саме такої Сонячної системи.

Фокус уже писав про те, що космічний апарат NASA, який полетів вивчати троянські астероїди Юпітера, вийшов на зв'язок на шляху до своєї першої мети. Космічний апарат "Люсі" надіслав повідомлення на Землю після тривалої втрати зв'язку.