Лямур де труа. Науковці вважають, що суспільство стає поліаморним, і нам слід це підтримати

Моногамія, як правило, зображується як ідеальна романтична ситуація. Ба більше, її цінності посилюються в оповіданнях, які ми читаємо в дитинстві, і навіть у фільмах і книгах, які ми читаємо, вже дорослими, пише IFLScience.

Загалом ідея моногамії передбачає, що щастя людини багато в чому залежить від того, чи зможе вона знайти свою "другу половину". Ці культурні очікування також підтримуються низкою державних стимулів, наприклад, фінансових, соціальних і юридичних — все, що стосується подружніх пар. Ба більше, будь-яке відхилення від моногамної норми все ще сприймається суспільством з підозрою або навіть ворожістю.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своїй новій книзі професор філософії Університету Санта-Клари Джастін Кларді кинув виклик цій точці зору. За словами вченого, вже деякий час поліаморія фактично перебуває на підйомі, навіть попри "навколишній осуд". Дедалі більше вчених-юристів і політиків виступають за реформування чинних сімейних законів, що визнають розмаїття типів стосунків, які можливі між людьми. Водночас люди, які практикують поліаморію, стикаються з ризиком бути звільненими, позбавленими житла або навіть прав на опіку.

Але, за словами Кларді, реальність така, що в багатьох випадках полігамні стосунки насправді більш довговічні, ніж моногамні. Річ у тім, що їхня гнучкість дає змогу задовольнити мінливі з плином часу потреби людини, чого моногамні стосунки, на жаль, не можуть зробити.

І все ж останніми роками поліаморія стає дедалі популярнішою останніми роками в багатьох країнах. Статистика свідчить про те, що 2021 року 4-5% населення США практикують поліаморію. Інше опитування 2019 року показало, що 7% британців у той чи інший період часу свого життя перебували в не моногамних відносинах за обопільною згодою. До слова, це опитування показало значне збільшення, як порівняти з аналогічним опитуванням, проведеним 2015 року.

Дослідники також виявили, що це зростання супроводжувалося зростанням позитивних уявлень про поліаморні стосунки. Кларді зазначає, сьогодні існує безліч телепередач і відеоігор, які без сорому включили цей спосіб життя у свої сюжети. Ба більше, багато додатків для знайомства також дають змогу користувачам вказати цей тип бажаних стосунків у своєму профілі.

У своїй роботі Кларді представляє основні аргументи, які, як правило, наводяться на підтримку моногамії, а потім спростовує їх. Наприклад, автор згадує тезу, що в процесі еволюції люди стали моногамними, оскільки дитинчата потребують більшого догляду, ніж будь-які інші молоді тварини. Кларді зазначає, що завдяки цій тезі "моногамія розглядається як природний порядок речей". Водночас багато пар не можуть або не хочуть мати дітей, що не позбавляє їх можливості вступати в шлюб і користуватися привілеями, які він дає.

Деякі також розглядають моногамію в контексті моральної поведінки, "даної Богом". Водночас Кларді задається питанням, чи означає це, що атеїсти й агностики позбавлені права на романтичне кохання.

Автор також згадує припущення про те, що поліаморія породжує хворобливе почуття ревнощів. Однак реальність така, що це характерно і для не моногамних стосунків. При цьому Клірді стверджує, що поліаморія, навпаки, може дати можливість побачити, як партнер поводиться в інших стосунках.

Науковець зазначає, що головними принципами поліаморії мають бути обопільна згода та розуміння. Клірді також згадує тезу про те, що поліаморні сім'ї нібито шкодять дітям, однак як аргумент він наводить моногамні сім'ї, які "процвітають, приносячи користь дітям".

Зрештою дослідник підсумовує, що нав'язування суспільству моногамії фактично є морально невиправданим. У результаті Кларді наполягає, що надалі суспільство ставатиме більш поліаморним і державам слід підтримувати різноманітні форми стосунків, зокрема й моногамних.

Раніше Фокус писав про те, що полігамія робить самців більш плідними.