Сюжет у стилі "Останні з нас": гриби Mycena galericulata навчилися проникати в живі організми

Як встановили вчені, дзвоникоподібні гриби еволюціонують: тепер вони можуть споживати не тільки неживу органіку, але й живу. Дослідники вважають, що це "найімовірніше" не призведе до подій серіалу "Останні з нас".

Вважається, що дзвоникоподібні гриби є сапротрофними організмами, тобто вони виживають внаслідок споживання неживої органіки, наприклад, повалених дерев. Однак група данських мікологів, вирішила дослідити Mycena galericulata і виявила дивовижний поворот в їхній історії, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Досліджуючи ДНК, вчені зробили революційне відкриття: Mycena galericulata постійно знаходили в коренях живих рослин. Це відкриття свідчить про те, що шапинкові гриби переживають еволюційний зсув.

Вони переходять від розкладання неживого рослинного матеріалу до живих рослин, особливо за сприятливих умов. Крістоффер Бугге Хардер, провідний автор цього дослідження, наголосив на важливості висновку.

Крім того, дослідники вивчили ізотопи вуглецю в Mycena і виявили, що цей рід еволюціонував, щоб існувати посередині між трьома традиційними екологічними нішами грибного царства. Вони назвали Mycena "опортуністами", оскільки вони можуть використовувати як живу, так і мертву матерію.

Цікаво, що дослідники підозрюють, що між дзвоникоподібними грибами та живими рослинами можуть існувати взаємовигідні відносини.

"Ми бачимо, що Mycena, схоже, обмінюються азотом, незамінною поживною речовиною для рослин, з вуглецем із рослин" — пояснив вчений.

Важливо

Не така вже й вигадана легенда: як реальна історія вплинула на "стосунки" вампірів і часника

Така зміна в поведінці грибів викликає думки про розвиток подій у стилі сюжету "Останні з нас". На щастя, боятися не варто: хоча існують припущення, що гриби через зміну клімату можуть адаптувати свою толерантність до температури, щоб потенційно вижити в людському організмі, це навряд чи стосується Mycena galericulata.

Хардер пояснив, що, хоча адаптація певних грибів до екологічної ніші людини не є неможливою, багато видів у тропічних регіонах вже пристосувалися до високих температур. Причина, чому вони зазвичай не зустрічаються в нашому організмі, полягає в тому, що ми маємо міцну імунну систему. Отже, немає причин для занепокоєння щодо грибів загалом.

Раніше Фокус писав про суперсвиней. Виявляється, вони можуть нашкодити навіть ведмедям.

А також ми розповідали про те, що вчені пролили світло на пандемію грипу, яка вбила 25 млн осіб.