Розкопки території Києво-Могилянської академії: археологи шукатимуть собор і поховання гетьмана

На території Києво-Могилянської академії КЗ "Центр консервації предметів археології" спільно з Інститутом археології НАН України та Академією розпочнуться важливі археологічні дослідження для пошуку фундаментів пам’ятки "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Деталі опубліковано на сайті КМДА з посиланням на директорку Департаменту охорони культурної спадщини Марину Соловйову.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Богоявленський собор був однією з найвизначніших споруд в стилі бароко в Україні. Він служив гетьманським храмом і мав велике історичне значення. Однак у 1936 році собор його зруйнували більшовики. І ось тепер археологи вирішили вивчати його залишки.

Український мистецтвознавець Костянтин Шероцький писав про собор: "…в архітектурних лініях його закарбовано його справжній характер бароко;відчувається дихання могутнього та багатого віку, непоборної енергії, яка викликала розквіт не лише київської архітектури, але й живопису і усіх інших галузей мистецтва".

Однією з гіпотез є те, що під час спорудження цього собору, можливо, перенесли поховання гетьмана Петра Сагайдачного. Якщо це виявиться правдою, це стане дуже важливим відкриттям для нашої історії. Вивчення залишків собору допоможе визначити точне місце поховання гетьмана.

Вивчення руїн старих споруд допомагає нам зрозуміти, як жили та працювали наші предки. І в такому випадку, воно може навіть виявити давнє поховання гетьмана, що розширило б наші знання про історію України.

"Хочу наголосити, що цю пам’ятку у 2022 році за зверненням КЗ "Центр консервації предметів археології" було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році за поданням Департаменту охорони культурної спадщини — до Державного реєстру нерухомих пам’яток України", — зазначила Марина Соловйова.

Богоявленський собор (або Києво-Братський монастир) став важливим історичним об'єктом у Києві, Україні загалом. Він був однією з найбільших та найвидатніших споруд у Києві і мав особливу форму — хрестоподібну, поділену на три частини, нагадуючи стародавній храм із шістьма стовпами.

Собор належав до стилю бароко і мав багато деталей. Він включав великі вікна, прикрашені різними орнаментами та зображеннями ангелів. На фасадах собору були складні рельєфи та розкішні керамічні прикраси.

Усередині собору було багато живопису, виконаного українським та італійським художниками. Тут також зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яка мала велике релігійне значення. Додатковими реліквіями були срібний хрест Петра Сагайдачного та інші цінності.

Важливо

Скринька з минулого. Чернігівські археологи розкрили секрети раніше невідомого хутора (фото)

Загалом, ці археологічні дослідження обіцяють відкрити нові сторінки історії нашої країни і розкрити таємниці минулого. Це нагадує нам, як важливо зберігати та вивчати нашу культурну спадщину, щоб передати цінні знання майбутнім поколінням.

Раніше Фокус писав про артефакти VI століття: археологи дослідили некрополь Скоробір на Полтавщині.