Найдавніші мумії не мають стосунку до Єгипту: хто муміфікував померлих першим

Коли ми думаємо про мумії, наша свідомість часто звертається до величі давньоєгипетських гробниць. За тисячі років до того, як єгиптяни опанували муміфікацію, народ чинчорро з чилійської пустелі Атакама вже муміфікував своїх померлих, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Чинчорро жили уздовж північного узбережжя пустелі Атакама, яка є однією з найсухіших пустель у світі. Ця пустеля була посушливою протягом мільйонів років, а деякі регіони не бачили значних опадів протягом століть. Жити в таких екстремальних умовах, безсумнівно, було складно, але народ чинчорро знайшов спосіб використати це на свою користь.

Відомі випадки природньої муміфікації в пустелі Атакама — найдавніше зі знайдених тіл датується приблизно 9000 років тому. Цю мумію, відому як Людина Ача, знайдено в гирлі сухого яру. Наукові дослідження показали, що це був чоловік віком 25-30 років.

Чинчорро згодом почали свідомо муміфікувати своїх померлих. Найдавніший приклад навмисно муміфікованого тіла датується приблизно 7 000 років тому. Вони відносили тіла в пустелю, де сухі умови запобігали розкладанню.

Ці мумії напрочуд добре витримали випробування часом. ЮНЕСКО визнає, що пам'ятки Чинчорро датуються 5450 роком до н. е., причому багато мумій все ще прикрашені яскравим одягом і прикрасами, які відображають культуру свого часу. ЮНЕСКО зазначає, що народ чинчорро постійно вдосконалював свої техніки муміфікації, створюючи мумії, які мали виняткові матеріальні, скульптурні та естетичні якості, підкреслюючи важливість померлих у їхньому суспільстві.

Ці мумії чинчорро передують знаменитим єгипетським муміям на тисячі років. У той час як єгиптяни вдосконалювали мистецтво муміфікації, народ чинчорро вже практикував його задовго до цього на іншому кінці земної кулі.

У 2021 році ЮНЕСКО оголосила пустельні кладовища, де народ чинчорро ховав своїх померлих, об'єктом Всесвітньої спадщини, визнавши історичне значення цих дивовижних реліквій.

Однак, ці стародавні мумії стикаються з невизначеним майбутнім через зміну клімату. За повідомленнями, багато з них деградували, а деякі навіть перетворилися на "огидний чорний мул". Зараз завдання полягає в тому, щоб знайти способи захисту і збереження цих безцінних залишків нашої людської спадщини.

Раніше Фокус писав про дивовижне відкриття: в Казахстані розкопали стародавню піраміду скіфо-сакського періоду.

А також ми розповідали, який народ першим почав зводити піраміди: греки чи єгиптяни.