Любовні листи XVIII століття вперше побачили світ: вони так і не дійшли до отримувачів (фото)

Понад 100 листів, написаних дружинами, нареченими, батьками, братами та сестрами французьким морякам у XVIII столітті, нарешті побачили світ. Моряки, яким призначалися ці листи, так і не прочитали їх, оскільки потрапили в полон до англійського флоту, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Листи мали потрапити до "Галатеї", корабля, що вийшов у плавання з Бордо, Франція, до Квебеку. На жаль, корабель захопили під час протистояння з британським кораблем "Ессекс" у 1758 році. Спроби французької поштової адміністрації наздогнати "Галатею" виявилися марними, і коли вони дізналися, що корабель захоплено, то надіслали листи британському Адміралтейству. Хоча поштове відомство сподівалося, що британці доставлять листи полоненим, цього так і не сталося. Натомість листи роками лежали на складі, забуті, але не втрачені.

Так листи залишалися нерозкритими донедавна, аж поки професора Рено Моріє з Кембриджського університету не натрапив на них. Моріє працював над книгою про досвід британських і французьких військовополонених у 1800-х роках, коли виявив поштовий мішок.

У нещодавній публікації Моріє поділився своїми відчуттями, зазначивши: "Там було три стоси листів, скріплених стрічкою. Листи були дуже маленькі та запечатані, тому я запитав архіваріуса, чи можна їх відкрити, і він відкрив. Я зрозумів, що я був першою людиною, яка прочитала ці дуже особисті повідомлення, оскільки вони були написані. Одержувачі не мали такої можливості. Це було дуже емоційно".

Усього було 102 листи, і Моріє зіткнувся з проблемою розшифрування повідомлень, оскільки багато хто з авторів мав проблеми з орфографією чи пунктуацією. Після кількох місяців самовідданої роботи він оприлюднив свої висновки у французькому журналі "Annales Histoire Sciences Sociales".

"Ці листи розповідають про універсальний людський досвід, — сказав дослідник. — Вони не є унікальними для Франції чи XVIII століття. Вони показують, як усі ми справляємося з великими життєвими труднощами. Коли нас розлучають із близькими через події, які ми не можемо контролювати, пандемії чи війн, ми маємо придумати, як залишатися на зв’язку, як заспокоювати, піклуватися про людей і підтримувати пристрасть".

Примітно, що 59 відсотків листів підписані жінками — Моріє виділив вирішальну роль жінок у веденні домашнього господарства, прийнятті економічних рішень та керуванні кораблем сімейного життя, поки їхні чоловіки були відсутні.

"Я могла б провести всю ніч, пишучи тобі… Я твоя назавжди вірна дружина", — написала Марі Дюбоск своєму чоловікові Луї Шамбрелану, якого Моріє назвав першим лейтенантом свого корабля. "На добраніч, мій любий друже. Вже північ. Думаю, мені пора відпочити".

"Я не можу дочекатися, щоб володіти вами", — написала одна дружина, Анна Ле Серф, своєму чоловікові Жану Топсенту. Наприкінці вона підписала свою записку "Ваша слухняна дружина Нанет".

Це відкриття перегукується з попередніми випадками, коли історики отримували уявлення про культури через любовні листи. Особливістю цього дослідження є багате розмаїття джерел, які створюють складну і захопливу картину життя у Франції XVIII століття.

Ці листи розповідають, як сім'ї боролися з наслідками війни, розлуки та навислої загрози життю і здоров'ю.

Раніше Фокус писав про книги Сакромонте, також відомі як Libros Plúmbeos або рукописи Сакромонте. Це збірка нібито давніх релігійних текстів, знайдених в XVI столітті на пагорбах Сакромонте поблизу Гранади.

А також ми розповідали, що відому італійську реліквію, Золоте дерево Лучіньяно, відреставрують. Протягом століть воно є символом удачі для закоханих і ніжно називається "Деревом кохання".