Кидаючи виклик традиційним уявленням: вчені шукають докази древнього землеробства

Книга "Темний Ему" історика-аборигенолога Брюса Паскоу (Bruce Pascoe) викликає інтенсивні дебати про доколоніальні суспільства аборигенів Австралії. Вчений припускає, що вони займалися сільським господарством, кидаючи виклик традиційному уявленню про них як про простих мисливців-збирачів, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда дослідників на чолі з Університетом Квінсленду (UQ) заглибилася в цей дискурс, розкриваючи складнощі давнього австралійського виробництва продуктів харчування. Їхній проєкт під назвою "Перевірка гіпотези про темного ему" поєднує різні наукові дисципліни, такі як біоархеологія, археоботаніка, палінологія, етноботаніка та генетика рослин.

Доцент Майкл Вествей, біоархеолог з UQ, наголошує на важливості цього дослідження. Команда тісно співпрацює з корінними громадами, визнаючи їхнє розуміння виробництва продуктів харчування. Основна увага приділяється визначенню того, чи були аборигенні громади фермерами, а не просто збирачами, можливо, займаючись ранньою аквакультурою та вирощуванням.

Команда виявила докази на заході Квінсленду, знайшовши найбільші у світі фуражні кар'єри. Ці кар'єри, які експлуатував народ Мітака, були центрами видобутку кам'яних плит для створення точильних каменів для обробки насіння. Крім того, під час розкопок традиційних хатин аборигенів, відомих як гунья, знайдено спалене обвуглене насіння. Археоботаніки зараз аналізують це насіння, щоб ідентифікувати види рослин.

Пилкові ядра, витягнуті зі стародавніх озерних ділянок, відіграли вирішальну роль у реконструкції змін навколишньої рослинності з плином часу. Доктор Вестевей пояснює, що, вивчаючи піки вуглецю в кернах, команда може точно визначити час спалювання. Цей процес дає уявлення про одомашнення ландшафтів.

Дослідницька група також заглибилася в генетику рослин, вивчаючи такі характеристики, як стійкість до посухи. Професор Роберт Генрі, який спеціалізується на інноваціях у сільському господарстві в UQ, наголошує на необхідності систематичного, міждисциплінарного підходу для розкриття повної історії давнього виробництва продуктів харчування корінних народів.

Професор Генрі досліджує сучасну флору, щоб зрозуміти, як рослини могли змінитися під впливом людини з плином часу. Вивчаючи такі фактори, як розмір насіння та його їстівність, він намагається пов'язати ці знахідки з археологічними даними. Такий підхід має важливе значення для сучасного сільського господарства, оскільки розуміння минулих практик може допомогти у розробці стратегій адаптації до зміни клімату.

Учені вважають, що це дослідження прокладе шлях до нових перспектив сталого використання місцевої флори. Це могло б підтримати розвиток галузей промисловості, які відповідають принципам давнього виробництва продуктів харчування корінних народів.

Раніше Фокус писав про жахливу різню минулого: вчені знайшли скелети без голови, яким понад 4 тисяч років.

А також ми розповідали про скарб золотих монет часів Другої світової війни, який виявили в Польщі. Скарб складається з 70 золотих монет й оцінюється у понад 24 тисяч доларів.