Сильні та незалежні: вчені знайшли докази того, що на Криті панував матріархат (фото)

Серед стародавніх цивілізацій мінойці виділяються як першопрохідці в мистецтві, торгівлі та значному розширенні прав і можливостей жінок у бронзовому віці. У той час як у Стародавній Греції жінкам часто відводилася роль домашніх робітниць, острів Крит став осередком відходу від цієї патріархальної норми, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нещодавні дослідження вчених проливають світло на захопливу можливість того, що мінойське суспільство було матріархатом. Однією з ключових фігур у цьому дослідженні є Джон Янгер, професор класики Канзаського університету.

Ретельне вивчення Янгером мінойських артефактів, зокрема кераміки та фресок, виявило разючий контраст у зображенні чоловіків і жінок. Збережені твори мистецтва свідчать про те, що мінойські жінки займали унікальне і впливове становище у своєму суспільстві.

Мінойське мистецтво, від статуеток і печаток до перснів, кераміки та фресок, слугує візуальною розповіддю про рівень свободи та впливу, який не був притаманний жінкам у стародавні часи. Янгер зауважив, що жінок часто зображували у вишуканому одязі, прикрашених витонченими ювелірними виробами, тоді як чоловіки з'являлися у простішому вбранні або навіть оголеними.

Глибини цьому зображенню додає те, як жінки позують на картинах. Янгер звернув увагу на відсутність сидячих чоловіків, показавши переважання зображень сильних і сидячих жінок, часто в оточенні чоловіків. Така візуальна репрезентація кидає виклик традиційним гендерним ролям, що спостерігаються в інших стародавніх культурах.

Барбара А. Олсен, авторка книги "Жінки в мікенській Греції", розширює цей наратив. Вона додає, що мінойські жінки брали участь у громадських подіях, розмовах, танцях і релігійних ритуалах. Цей відхід від традиційних ролей свідчить про те, що мінойські жінки зосереджувалися на соціальних, а не на побутових аспектах життя.

Підтвердженням можливого мінойського матріархату є шанування верховної богині, а не бога. Сер Артур Еванс, археолог і ключова фігура у відкритті мінойської цивілізації, припустив, що донвні люди шанували богиню в різних формах як своє верховне божество. Це узгоджується з ідеєю жіночого божественного начала, втіленого в жінці, як описала археологиня Жаккетта Хоукс.

Одним із визначних артефактів, що підтверджує богинецентричний наратив, є фігурки богині-змії і жриці-змії, знайдені в Кноссі. Датовані приблизно 1750-1490 роками до н. е., ці статуетки символізують захист, домашній добробут і цикл оновлення життя.

Фреска "Жінки в блакитному", знайдена в Кноссі, ще більше показує розкіш і значущість мінойських жінок. Цей шедевр, відтворений швейцарським художником Емілем Жільєроном, зображує трьох жінок у багатому вбранні та вишуканих прикрасах на яскраво-синьому тлі. Попри фрагментарність, фреска дає уявлення про придворну екстравагантність мінойської королівської родини.

Археологічні знахідки, такі як виявлення люстральних басейнів у центральних місцях мінойських палаців, кидають виклик традиційним уявленням про маргіналізацію жінок під час менструації. Ці басейни, що нагадують те, що антропологи називають "менструальними ямами", кидають виклик нормі, будучи розміщеними на видному місці, а не усамітненими на околиці села.

У загадковому гобелені мінойського суспільства проступає переконлива істина: жінки відігравали особливу і значну роль. Свідчення мистецтва та історичні артефакти кидають виклик традиційним поглядам на давні гендерні ролі і припускають, що мінойська цивілізація могла характеризуватися унікальним і впливовим матріархатом.

Хоча таємниці цього стародавнього суспільства не розкриті, яскраві зображення мінойських жінок у мистецтві пропонують погляд на світ, де жінки посідали особливе і сильне місце в історії.

Раніше Фокус писав про скандальний маркетинг у Стародавній Греції. Рекламний слоган знайшли на амфорі в Луврі.

А також ми розповідали про дивне поховання пари IX століття в Німеччині. Хоча рештки чоловіка неушкоджені, проте у жінки відсутні лицьові кістки.