Чорна смерть. Учені з'ясували, звідки насправді прийшла чума, яка спустошила Римську імперію

Багато історичних джерел вказують на те, що саме Стародавній Єгипет був головним джерелом епідемій чуми в Стародавній Греції, а потім і в Римській імперії. Але чи так це насправді? Автори нового дослідження, опублікованого у виданні Journal of Interdisciplinary History, провели ретельний аналіз різних джерел, щоб з'ясувати це, пише Phys.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Давньогрецький історик Фукідід в одній зі своїх праць під час опису Афінської чуми (епідемія тривала з 430 до 426 року до н.е.) вказував на такі симптоми хвороби в людей: червоні та запалені очі, неприємний запах із рота, гарячка, сильні судоми та пухирі по всьому тілу. Учений вважав, що чума прийшла до Греції з Ефіопії. Але цю назву використовували для позначення регіону на південь від Стародавнього Єгипту, кажуть учені. Наразі, згідно з багатьма історичними джерелами, такі епідемії як Антонінова чума, Кипріанова чума та Юстиніанова чума, що спустошили Римську імперію та пізніші країни Середземномор'я між 2 і 6 століттями нашої ери, розпочалися в Єгипті або в Ефіопії.

Учені провели аналіз різних стародавніх джерел, щоб з'ясувати, чи можна вважати Єгипет місцем зародження епідемій чуми в Стародавньому світі. Аналіз показав, що у випадку з Юстиніановою чумою (епідемія тривала з 541 по 544 роки н.е.), джерела вказують саме на Єгипет, із якого потім по морю патогени були перенесені в інші країни Середземномор'я. Але чітких доказів того, що Антонінова чума (епідемія тривала зі 165 до 180 років н.е.) та Кипріанова чума (епідемія тривала з 251 до 270 років н.е.) походять із Африки, науковці не виявили.

Водночас, за словами вчених, Стародавній Єгипет міг бути джерелом появи та подальшого поширення Середземномор'ям різних інфекційних хвороб, зокрема й бубонної чуми. Одним із ключових чинників розвитку епідемій була торгівля. Річ у тім, що протягом кількох століть Єгипет як провінція Римської імперії був "житницею Риму". Саме тут вирощували більшу частину зернових культур. Також через єгипетські порти в інші частини імперії надходили товари з Центральної Африки та Південної Азії. Тобто сюди прибували торговці з найрізноманітніших регіонів.

Науковці вважають, що зміни клімату могли сприяти виникненню та поширенню епідемій інфекційних хвороб, адже вони чинять сильний вплив на переносників хвороб, таких як блохи та комарі.

У підсумку вчені дійшли висновку, що Єгипет не можна однозначно вважати джерелом появи великих епідемій чуми в першій половині першого тисячоліття нашої ери. Чому ж багато історій Стародавнього світу звинувачували в появі чорної смерті саме цю країну?

Автори дослідження вважають, що це пов'язано зі сприйняттям Стародавнього Єгипту, як країни наповненої хворобами, народами, що часто контактували з єгиптянами. Зокрема, це стосується хеттів і греків. Стародавні джерела вказують на хвороби, які схожі на бубонну чуму.

Водночас Фукідід міг стати причиною продовження такого сприйняття Єгипту в інших учених давнини протягом багатьох століть через те, що він встановив нові стандарти методів ведення історіографії. Простіше кажучи, Фукідід став зразком для наслідування, і якщо він щось говорив, то, найімовірніше, це так і було.

Як уже писав Фокус, учені знайшли кар'єри й дороги стародавньої цивілізації інків. Із розквітом імперії інків усі частини їхньої території з'єднала велика мережа доріг протяжністю понад 40 000 кілометрів, яка вважається однією з найрозгалуженіших і найдосконаліших транспортних систем у доколумбовій Південній Америці.