Як люди почали дарувати одне одному подарунки: така поведінка суперечить еволюції

Психологи підтверджують, що люди переживають теплі емоції під час вручення подарунків. За словами теологів, у католицизмі, буддизмі й ісламі дарування — це данина моральним цінностям, таким як любов, доброта і вдячність. Філософи, від Сенеки до Ніцше, вважали дарування найкращим проявом самовідданості, пише IFLScience.

Але з усіх пояснень того, як склалася традиція дарування подарунків, найпереконливішу теорію висунув французький антрополог Марсел Мосс ще 1925 року. Як і багато колег антрополога, він був спантеличений поведінкою суспільств, де практикувалося таке марнотратство.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Наприклад, на північно-західному узбережжі Канади й у США корінні народи проводили церемонії потлача. Під час багатоденних бенкетів господарі роздавали своїм гостям величезну кількість майна. Наприклад, відомий потлач відбувся 1921 року, його організував глава одного з кланів корінного народу в Канаді. Він подарував членам своєї громади 400 мішків борошна, стоси ковдр, швейні машинки, меблі, каное та навіть більярдні столи.

Мосс називав потлачі крайньою формою дарування, але підкреслював, що подібна поведінка характерна майже для всіх людських суспільств. Іншими словами, люди чомусь віддають речі навіть тоді, коли збереження їх для себе мало б набагато більше економічного й еволюційного сенсу.

Антрополог також помітив, що дарування можна розбити на три нерозривно пов'язані дії. Люди дарують подарунки, отримують їх, а потім відповідають взаємністю.

Перший акт дарування спрямований на демонстрацію доброчесності дарувальника, який показує свою щедрість, доброту й честь.

Акт отримання подарунка демонструє повагу з боку одержувача, який показує готовність прийняти те, що йому пропонують.

Третя складова традиції дарування полягає у взаємності, відповідного дару з боку отримувача. Від людини очікують, що вона явно чи неявно віддячить дарувальнику.

Після того, як дарувальнику віддячили, він може проявити взаємність. Так дарування перетворюється на майже нескінченний цикл.

Саме останній етап дарування — взаємність, робить подарунки унікальним явищем. Бо на відміну від покупок у магазині, під час яких товар обмінюється на гроші, дарування подарунків зав'язує нові стосунки та підтримує вже наявні.

На думку антрополога, подарунки можуть об'єднувати людей, вони утримують людей у нескінченному циклі взаємних зобов'язань.

Ідея Мосса виключає нестримне споживання. Його теорія передбачає, що чим більш значущим і особистим є подарунок, тим більша повага виявляється. По-справжньому продуманий подарунок із набагато меншою ймовірністю опиниться на звалищі.

Нагадаємо, антропологи з'ясували, коли предки людей стали прямоходячими. Дослідники проаналізували частини скелета ардипітека віком 4,4 млн років.