Увесь світ у вогні: потяг до теорій змови пов'язаний із непереборною жагою до хаосу

Кожна людина на Землі тією чи іншою мірою схильна до конспірологічного мислення, проте деякі з цих переконань зрештою можуть стати небезпечними. Висхідне поширення теорій змови та неймовірна сила дезінформації в мережі змусили психологів провести нове дослідження, зосереджене на конспірологічному мисленні, пише Science Alert.

Політологиня з Карлтонського університету Крістіна Фархарт розвинула попередні дослідження на цю тему, щоб докопатися до істини. Результати дослідження припускають, що бажання зруйнувати чинну політичну систему насправді є найсильнішим мотиватором для поширення теорій змови. Причому людині, як показує дослідження, зовсім не обов'язково вірити в них самій.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники навіть придумали термін для позначення цієї неймовірної жаги до саботажу: "потреба в хаосі". Під час нового дослідження Фархарт із колегами опитали 3 336 американців, розділених порівну по обидва боки політичного спектру. Опитування було зосереджене на тому, щоб з'ясувати, чи були реципієнти схильні ділитися теоріями змови, а також з якої причини:

• вірили в них;
• хотіли підняти тривогу в суспільстві;
• відчували потребу в хаосі.

Результати підтверджують попередні висновки дослідників: віра в змову є найсильнішим чинником, що визначає, чи готова людина поширити теорію в соціальних мережах. Учені також виявили, що, як правило, подібні переконання виникають через проблеми, з якими довелося зіткнутися людині.

Водночас учені з'ясували, що попередня гіпотеза про те, що прихильники теорії змови поширюють її в мережі, щоб заручитися підтримкою проти передбачуваного противника, виявилася хибною. Замість цього вчені виявили, що найбільшим індикатором того, чи вірили добровольці в те, що вони готові поширити теорію змови, була потреба в хаосі.

Простими словами, науковці виявили, що дехто ділиться теорією змови для того, щоб кинути виклик конкретному опонентові, однак інші роблять це, щоб кинути виклик усій політичній системі загалом.

Команда зазначає, що ця робота має лише спостережливий характер і ґрунтується на опитуванні, а тому вчені не можуть безпосередньо пов'язати мотивацію й акт обміну інформацією. Однак учені запевняють, що врахували безліч факторів, які могли б вплинути на результат.

Результати також показали, що люди, які жадають хаосу, як правило, були згодні з твердженням про те, що неможливо змінити соціальні інститути, їх необхідно "знести та почати все спочатку". Це твердження також підтримувалося тими, хто вірить у теорії змови, якщо вони також поділяли й потребу в хаосі.

Цікавим виявилося те, що ця мотивація зовсім не вимагає від людей віри в те, чим вони діляться. Фактично, спраглі хаосу, відчувають себе виправданими за поширення того, у що не вірять самі, виправдовуючись атакою на всю політичну систему. Однак така поведінка також може бути пояснена звичайною нудьгою.

Зазначимо, попередні дослідження також підтвердили, що обман іншої людини дає короткочасне відчуття контролю, а людям, схильним до змови, його може просто не вистачати в інших сферах життя.

Раніше Фокус писав про 5G, небезпечні вакцини й плоску землю: вивчаємо теорії змови та готуємо шапочки з фольги.