Давні греки могли відкрити Північну Америку ще задовго до Колумба: що розповів Плутарх

Припущення про те, що давні греки могли ступити в Америку до Христофора Колумба, може здатися неправдоподібним, але нещодавнє дослідження вказує на реалістичність такої подорожі. Доктор Іоанніс Лірітзіс, професор археоастрономії в Егейському університеті, дослідив діалог, написаний грецьким істориком Плутархом, і прийшов до цікавого припущення, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Текст Плутарха, відомий під назвою "De Facie", переповідає історію, розказану мандрівником, який відвідав далекий континент. Доктор Лірітзіс разом із командою співавторів стверджує, що цей великий континент був нічим іншим, як Північною Америкою.

Ключ до цієї теорії лежить в астрономічних даних, згаданих у діалозі. Згідно з текстом, нові мандрівники вирушали в подорож кожні тридцять років, що збігалося з появою планети Сатурн у сузір'ї Тельця.

Дослідники стверджують, що стародавні греки, озброєні своїми знаннями з астрономії, могли визначити положення атлантичних течій для руху на захід. Вчені також визначили час, коли відбулося повне сонячне затемнення, згадане в історії, а саме 75 рік нашої ери.

Протягом десятиліть навколо цього затемнення Сатурн справді з’являвся в Тельці протягом трьох періодів: з 26 по 29 рік нашої ери, з 56 по 58 рік нашої ери та з 85 по 88 рік нашої ери.

Доктор Лірітзіс і його колеги припускають, що подорож, описана в тексті Плутарха, ймовірно, відбулася близько 56 року нашої ери. Греки прибули до Північної Америки в 57 році, пробули там рік і повернулися восени 58 року, коли Сатурн вийшов із Тельця.

Дослідження також спирається на географічні описи в "De Facie", де йдеться про "великий континент" за островом Огігія, який дослідники пов'язують із затокою Святого Лаврентія в Канаді. Плутарх також писав, що мореплавці потрапили на "великий континент" через затоку, яка вирівнюється з дельтою Волги, північним входом до Каспійського моря.

Доктор Лірітзіс припускає, що стародавні греки могли здійснити цю подорож з метою розвідки, збагачення або з релігійними цілями. Він виділяє їхній тісний зв'язок з астрономічними явищами, посилаючись на Антикітерський механізм, стародавній астрономічний комп'ютер.

Однак не всі експерти переконані в цьому. Деякі археологи заперечують цю теорію, стверджуючи, що немає достатніх доказів того, що стародавні греки досягли Америки та залишилися в ній. Скептики ставлять під сумнів навігаційні можливості греків у відкритій Атлантиці.

Поки тривають дебати, інший дослідник, доктор Мінас Цікріціс, поділяє схожу теорію. Вивчаючи "De Facie" Плутарха, він припускає, що стародавні греки задовго до Колумба знали про "великий" континент на захід від Британії. Цікріціс додає, що зв'язок між Грецією та Америкою бере свій початок ще з мінойської епохи, а ключовими мотивами були торгівля і транспортування міді.

Якими б незвичайними не були ці теорії, питання про те, чи справді стародавні греки досягли Америки, залишається предметом наукових дискусій і має багато простору для подальших досліджень і розвідок.

Раніше Фокус розповідав про середньовічну рукавицю знайдену у Швейцарії. Її виявили поблизу замку Кібург та датують XIV століттям.

Також ми писали про дім Геракла в іранських горах. Всередині дослідники виявили стародавній напис.