Баблгам із мезоліту. У Швеції знайшли жуйку віком близько 10 тис. років

Дослідники проаналізували залишки березової смоли, яку жували мисливці-збирачі.

На території нинішньої Швеції близько 10 тис. років тому стала табором група мисливців-збирачів, однією з розваг яких були жуйки з березової смоли. Аналіз жуйки з мезоліту показав, що в стародавніх людей були дуже сучасні проблеми із зубами, пише New Atlas.

Уперше зразки березової смоли, який був пережований нашими предками до стану клею, виявили ще в 1990-х роках. Але тільки зараз передові інструменти дали змогу вченим витягти ДНК зі зразків. Дослідження проводилося під керівництвом Емри Кірдок із Університету Мерсина в Туреччині.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Нам довелося застосувати кілька складних аналітичних інструментів, щоб визначити різні види й організми. Наявні інструменти не були призначені для виявлення стародавньої ДНК, тож довелося витратити чимало часу для їхнього налаштування", — каже співавтор дослідження Андрес Аравена з кафедри молекулярної біології та генетики Стамбульського університету.

Команді вдалося виявити, що березову смолу жували підлітки, які перед цим їли оленину, форель і фундук. Також у смолі знайшли бактерії, які спричиняють стоматологічне захворювання, широко поширене серед сучасних людей. Один із підлітків страждав від пародонтиту — інфекції, яка пошкоджує тканини навколо зубів, що може призвести до втрати самих зубів.

Також у смолі вчені знайшли бактерії, що викликають карієс. Приблизно 70-80% членів групи мисливців-збирачів страждали на захворювання ясен.

Зокрема, у смолі також були виявлені сліди іншої їжі: яблук, рудої лисиці, сірого вовка й омели. На думку вчених, деякі з цих слідів могли залишитися на зубах стародавніх людей після того, як вони використовували свої зуби як інструменти, наприклад, для створення одягу з хутра вовка та лисиці. Саме це й могло спричинити захворювання ясен, поселивши в роті величезну кількість бактерій.

"Наше дослідження дає уявлення про те, як жила невелика група мисливців-збирачів на західному узбережжі Скандинавії", — каже Андерс Гетерстрем зі Стокгольмського університету, який також брав участь у дослідженні.

Нагадаємо, учені знайшли найдавнішого ласуна з карієсом віком 54 млн років. Дослідники виявили хворобу зубів у стародавнього ссавця.