Краби і чорна жовч: як лікували рак у Стародавній Греції

Рак, із яким ми сьогодні добре знайомі, сягає своїм корінням спостережень давньогрецького лікаря Гіппократа. У 410-360 рр. до н. е. він визначив і винайшов термін "рак", описуючи різні форми захворювання під назвою "каркінос" грецькою мовою, що означає "краб", натхненний крабоподібним виглядом злоякісних пухлин, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Гіппократ створив гуморальну теорію раку, оскільки вважав, що організм містить чотири гумори (рідини), а саме: кров, флегму, жовту жовч і чорну жовч. Будь-який дисбаланс цих рідин призводив до захворювання, а надлишок чорної жовчі в певній ділянці органу, як вважалося, спричиняв рак.

У другому столітті нашої ери Гален назвав доброякісні пухлини "онко", що походить від грецького слова "пухлина", "припухлість" або "шишка", тоді як Гіппократ залишив термін "каркінос" для злоякісних пухлин.

У Середньовіччі ця гуморальна теорія панувала понад 1300 років, що ускладнювалося релігійними обмеженнями на розтини. Лікування на основі цієї теорії тривало до ХІХ століття, коли відкриття клітин зробило революцію в нашому розумінні раку.

Оскільки давньогрецькі вірування забороняли розкривати тіло, Гіппократ описував і малював лише видимі пухлини на шкірі, носі та грудях. Лікування базувалося на гуморальній теорії. Відповідно до стану пацієнта, лікування складалося з дієти, кровопускання та/або проносних засобів.

Ранні симптоми раку, визначені Гіппократом, включали гіркий присмак у роті, що супроводжувався втратою апетиту. Визнано різні типи раку, що відрізнялися за видимістю, походженням і розміром, причому лікарі відзначали розширення судин у випадках раку.

Гален, лікар другого століття нашої ери, розрізняв доброякісні пухлини як "онко". Він визначив рак матки та молочної залози як найпоширеніші типи у жінок.

Давньогрецькі лікарі під час огляду пацієнтів спостерігали пальпувальні, неправильної форми, щільно прилягаючі пухлини з розширеними венами, низькою температурою і виразками навколо. Рак проявлявся без лихоманки, але спричиняв набряк, гострий біль і кровотечу.

Для видалення злоякісної чорної жовчі проводили флеботомію, а якщо цього було недостатньо, пухлину видаляли хірургічним шляхом, якщо це можливо. Наступним етапом стало припікання навколишніх судин, щоб зупинити надмірну і небезпечну кровотечу.

Після операції пацієнти дотримувалися оздоровчих дієт і програм фізичних вправ. Однак широке використання трав свідчило про низькі шанси на виживання онкохворих у стародавні часи.

Ця подорож давньогрецькими уявленнями про рак, від Гіппократа до Галена, висвітлює основи нашого розуміння цього поширеного захворювання. Хоча їхні методи і теорії можуть здатися архаїчними, вони заклали основу для майбутніх відкриттів і підходів до лікування.

Раніше Фокус писав, як ліки проти малярії виявилися древніми артефактами. Дослідники знайшли найстарішу писемність Китаю завдяки кісткам дракона.

А також ми розповідали про нові тенденції старіння. Вчені виявили, що люди живуть довше, ніж будь-коли раніше.