Швидке переміщення в космосі. Кротові нори існують: що з'ясували вчені

Альберт Ейнштейн створив свою теорію відносності і переосмислив силу гравітації як викривлення простору і часу. Він також багато писав про особливості квантової механіки, але відкидав її як фундаментально невірну теорію. Також Ейнштейн говорив про існування тунелів у космосі, які також називають кротові нори або червоточини. Згідно з припущеннями, за допомогою цих тунелів можна дуже швидко переміститися з однієї точки космосу в іншу. Швидше, ніж навіть зі швидкістю світла. Автори недавнього дослідження, опублікованого в журналі Nature, використовували квантовий комп'ютер для створення та управління тим, що еквівалентно кротовій норі, пише Big Think.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Теорія ER

Альберт Ейнштейн разом зі своїм учнем Натаном Розеном працював над тим, як перетворити свою теорію гравітації, яка більше відома як загальна теорія відносності, на теорію всього. Одна з проблем полягала в тому, що теорія передбачала існування нескінченностей у центрі чорних дір. Ці нескінченності виникли, коли вся маса мертвої зірки стиснулася в точку нульового розміру, так звану сингулярність.

Розен і Ейнштейн обмірковували вирішення цієї проблеми, зокрема за допомогою заміни двох сингулярностей тунелем, який їх з'єднує. Ці тунелі відомі як міст Ейнштейна–Розена або кротові нори, або червоточини. Теоретично можливо, щоб об'єкт увійшов в одну червоточину і вийшов з іншої, навіть якщо кінці кротячих нір розділені великими відстанями. У цьому разі об'єкт переміщався б через додаткові виміри. Ця теорія отримала назву ER за першими літерами прізвищ учених.

Часто в науковій фантастиці описується переміщення через кротову нору космічного корабля зі швидкістю, яка навіть вища за швидкість світла. У цьому разі переміститися з однієї точки космосу в іншу можна практично миттєво. Але існує багато проблем, пов'язаних зі створенням червоточин, через те, що вони нестабільні, якщо їхня стабільність не підтримується великою кількістю негативної енергії.

Парадокс EPR

Також Ейнштейн і Розен працювали над темою квантової механіки, але разом із фізиком Борисом Подольським. Вони досліджували квантову заплутаність, яка розглядає поведінку двох об'єктів, що від самого початку перебували в контакті один з одним, тому їхні властивості переплітаються. Учені з'ясували, що навіть якщо між двома об'єктами буде величезна відстань, але якщо дізнатися властивості одного з них, то одразу ж можна дізнатися властивості й іншого об'єкта. І це відбувається незважаючи на те, що властивості жодного з об'єктів не були визначені доти, доки не було проведено вимірювання. Це назвали парадоксом EPR.

І теорія ER, і парадокс EPR довгий час вважалися чимось фантастичним, але в останні десятиліття вчені почали розуміти, що ці дві ідеї мають глибші зв'язки. Стало зрозуміло, що ці дві ідеї багато в чому ідентичні.

Кротові нори в космосі реальні

Автори нового дослідження змоделювали поведінку червоточини на квантовому комп'ютері. Вони виявили, що результат виявився саме таким, як і припускали знамениті фізики в минулому. Вченим навіть вдалося змоделювати умови, за яких теоретична кротова нора перебуває під управлінням позитивної та негативної енергії. Хоча червоточина з позитивною енергією була нестабільною, кротова нора з негативною енергією була стабільною, як і передбачає теорія ER.

Важливо зазначити, що вчені не створили фізичної кротячої нори і не переносили жодні об'єкти через додаткові виміри. Замість цього вони показали квантову поведінку. Оскільки математика теорії ER і парадокса EPR тісно переплетена, то отриманий результат припускає, що кротові нори або червоточини можуть існувати.

Як уже писав Фокус, вчені виправили теорію відносності Ейнштейна. Хоча Альберт Ейнштейн був одним із найрозумніших людей в історії, навіть він знав, що його теорія відносності не ідеальна.

Також Фокус писав про те, що знайдено рослину, здатну пережити ядерну зиму. Дослідники змоделювали умови ядерної зими і дійшли висновку, що не вся флора вимре.