Люди не єдині, хто підсів "на голку селфі": кого ще навчили вчені (фото)

Французький психолог Огюстен Ліньє провів 2 місяці, навчаючи щурів натискати маленьку кнопку спуску затвора камери, зверненої до них у прозорому боці. Загалом за весь час експерименту гризуни натиснули кнопку кілька сотень разів, причому це тривало навіть тоді, коли вони перестали отримувати цукор як винагороду, пише Daily Mail.

Експеримент ученого був натхненний роботою знаменитого психолога, доктора Берреса Фредеріка Скіннера, який використовував заохочення для навчання щурів натискати важіль усередині "ящика Скіннера". Через десятиліття Ліньє повторив експеримент ученого, але з селфі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора дослідження, він намагався зрозуміти як експерименти 50-х років можуть вплинути на поведінку людей, коли в нашому житті з'явилися соціальні мережі та смартфони. Під час експерименту, натхненний коробкою Скіннера, Ліньє побудував власний прозорий бокс, у якому розмітив камеру, ліхтарик, жорсткий диск комп'ютера і цукровий диспансер, прикріплений до колеса, а також воду та їжу.

Під час тестування та налаштування конструкції гризуни пошкодили деякі її частини, а тому Ліньє довелося зробити кілька ремонтних робіт. Далі вчений розпочав навчання щурів робити селфі, натискаючи маленьку кнопку — навчання тривало кілька годин на день. Потім щурів виймали з боксу на тиждень, а потім поміщали назад всередину, щоб повторити процес.

Спочатку у вченого також був екран, на якому відображалися знімки гризунів, проте пізніше він видалив їх через непотрібність — щури не пройшли дзеркальний тест, а тому просто не впізнавали себе. Ліньє спостерігав, як щури натискали кнопку кожні пів хвилини під час експерименту, проте також помітив, що різнокольоровий щур натискав кнопку сильніше, ніж білий — навіть після того, як обидва вони перестали отримувати солодку винагороду.

За словами Ліньє, в якийсь момент він помітив, що щури перестали їсти цукор, але продовжували натискати на кнопку. Вчений вважає, це пов'язано з тим, що гризуни отримували той самий дофамін, просто натискаючи кнопку і роблячи грайливі картинки.

Зазначимо, що Скіннер, який надихнув Ліньє на експеримент, є відомим американським психологом і біхевіористом. За свою кар'єру він провів кілька тестів на щурах, приділяючи особливу увагу оперантному зумовленню. Ще в 1930-х роках він створив свою "шухляду", що давала йому змогу вивчати тварин у контрольованих умовах.

У 1950-х роках Скіннер помістив у ящик, обладнаний важелем і роздавальником їжі, щурів. При натисканні на важіль щур випускав харчову гранулу. Скіннер спостерігав, як щури навчилися асоціювати натискання важеля з отриманням їжі, що призвело до збільшення поведінки, пов'язаної з натисканням важеля.

Сьогодні виробники ігрових автоматів і соціальних мереж широко використовують цей експеримент Скіннера, щоб змусити людей грати та витрачати гроші або перегортати стрічки соцмереж, ставити лайки і коментувати.

До слова, Національний центр наркозалежності США визнав залежність від соціальних мереж схожою на поведінкову залежність. Оцінки свідчать про те, що від 5 до 10% американців страждають від цієї залежності, яку можна прирівняти до будь-якого іншого розладу, пов'язаного зі зловживанням психоактивними речовинами.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що щури можуть відчувати музичний ритм і рухатися в такт.