Коли цвіль не перешкода: які продукти все ще можна вживати, а які небезпечні

пліснява, продукти пліснява, пліснява на продуктах
Фото: Shutterstock | Деяка цвіль надзвичайно небезпечна для організму

Експерт розповів, які продукти можна вживати, попри появу плям цвілі, а яких слід негайно позбутися.

Related video

Коли йдеться про безпеку харчових продуктів, багато хто дотримується старого правила: якщо сумніваєшся, викинь продукт. Однак експерти попереджають, що часом ця стратегія може змусити нас викидати продукти ще до того, як це дійсно необхідно, пише Daily Mail.

Щоб уникнути безглуздої витрати грошей на продукти та не наражати своє здоров'я на небезпеку, експертка з безпеки харчових продуктів з Університету Флориди, докторка Кейт Шнайдер розповіла, коли плями на харчових продуктах справді є загрозою, а коли їх все ж можна врятувати.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що шкідливі бактерії, як-от кишкова паличка, не ростуть на харчах, експерти радять споживачам проявляти пильність щодо зміни кольору та текстури, що можуть свідчити про закінчення терміну придатності.

Одним із яскравих індикаторів зіпсованих продуктів є пліснява — тип пухнастого грибка, що природно утворюється на харчових продуктах і відіграє важливу роль у розкладанні та гнитті. Цей грибок розмножується шляхом продукування спор, які здатні поширюватися повітрям, а найкраще розвиваються в теплому та вологому середовищі.

Однак, за словами докторки Шнайдера, далеко не всі цвілі є патогенними: деякі з них дійсно можуть виділяти токсини, але це не завжди так. Існують також типи плісняви, які абсолютно нешкідливі для людини — у такому разі їх можна просто видалити. Однак інші можуть виділяти мікотоксини, які згодом можуть спричинити розлад кишківника, блювоту, а в гіршому разі — призвести до пошкодження органів і навіть розвитку раку.

Найпоширенішими видами плісняви, що виділяють мікотоксини, є:

  • види Aspergillus;
  • види Penicillium;
  • Fusarium verticillioides;
  • Fusarium proliferatum.

Докторка Шнайдер зазначає, що до утворення мікотоксинів схильні деякі види сирів, особливо м'які та напівм'які, оскільки вони містять відносно високу кількість вологи — тобто надають ідеальне середовище для росту цвілі. У результаті експертка радить не вживати такі сири як горгонзола або моцарела, якщо на них з'явилася цвіль.

Справи йдуть трохи краще, якщо йдеться про тверді сири? У такому разі дозволяється відрізати кілька сантиметрів сиру, щоб врятувати залишки продукту й уникнути утворення цвілі. Докторка Шнайдер зазначає, що тверді сири можуть зберігатися 3-4 тижні після відкриття, за умови правильного зберігання. Водночас м'які сири, як правило, не слід зберігати більше ніж 7 днів після відкриття.

пліснява виді продукція Fullscreen
Деякі продукти, як-от тверді сири та шоколад, можна врятувати, відрізавши пару сантиметрів по периметру форми
Фото: Daily Mail

Інший вид цвілі, яка також може рости на харчових продуктах, — чорна цвіль (Stachybotryschartarum). Цей вид є токсичним і небезпечним, як правило, саме чорна пліснява продукує мікотоксини у фруктах і овочах, що зберігаються у вологому середовищі. Як правило, такий вид плісняви проявляється у вигляді чорних плям на фруктах і овочах, найчастіше на помідорах.

За словами Шнайдер, вплив цих мікотоксинів на людину може призвести до різних проблем зі здоров'ям, зокрема:

  • проблем з диханням;
  • алергічних реакцій;
  • подразнення шкіри;
  • неврологічних симптомів;
  • пошкодження органів.

Ще одним продуктом, схильним до виникнення цвілі, є хліб. Як правило, на ньому утворюється пліснява Rhizopus stolonifer, що проявляється у вигляді білих або сіруватих плям. На жаль, цей вид цвілі швидко поширюється і може викликати алергічні реакції та проблеми з диханням, а тому експерт не радить намагатися рятувати запліснявілі шматочки хліба — краще позбутися їх.

Раніше Фокус писав про те, що вчені створили абсолютно новий різнокольоровий сир у результаті смачного прориву.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.