Невидимий атлас. У нас над головою течуть гігантські "річки", і їх уперше нанесли на карту (фото)

Атмосферні річки часто є продуктом циклонів і можуть визначати, де випаде сильний дощ, а тому їхня відсутність видимості є проблемою для дослідників. Вчені визнають, що розуміння атмосферних річок стає дедалі важливішим, оскільки наша земна атмосфера, що "закипає", вбирає все більше вологи, що змушує ці водні шляхи змінювати курс, пише Science Alert.

Досі вченим доводилося покладатися на комп'ютерне моделювання, щоб передбачити, куди попрямує ця водяна пара, проте тепер дослідники розробили новий спосіб, який дає змогу їм шпигувати за цими потоками в режимі реального часу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора дослідження, вченого-атмосферика Веймінга Ма, відсутнім шматочком головоломки був тривимірний вітровий пейзаж. Під час дослідження вони з колегами виявили, що супутникові дані просторового розподілу температури можна використовувати для створення приблизного тривимірного поля вітру в реальному часі. Команда об'єднала ці дані з даними супутникового виявлення вологості NASA і виявила глобальний розподіл течій, насичених вологою.

Відомо, що більша частина небесної вологи переноситься через широти атмосферними річками, що течуть до полюсів. На них припадає близько 30% річних опадів у США та Європі, а також до 40; у сезон дощів у Східній Азії.

Спостереження показують, що атмосферні річки, як правило, утворюються над тропічними океанами, однак, коли вони досягають регіону над сушею, часто виникають погодні небезпеки, наприклад, руйнівні вітри та повені. Результати спостережень також показують, що за останні 40 років реактивна течія над Північною Америкою змістилася на північ, а частота атмосферних річок над східною частиною Штатів збільшилася.

При цьому, як вважають учені, саме ці "небесні річки" впливають і на мінливість морського льоду: їхня присутність збільшує рівень танення. Водночас дані свідчать про те, що за останні кілька років морський лід на обох полюсах досяг рекордно низького рівня.

Тепер Ма з колегами можуть аналізувати небесні потоки та це показує, що попередні комп'ютерні моделі насправді переоцінювали частоту дощових атмосферних річок і водночас недооцінювали інтенсивність дощу.

Команда також вважає, що їхній новий метод надалі може бути застосований до інших супутникових спостережень, наприклад, геостаціонарних супутників, для розроблення статистики атмосферних річок із вищою роздільною здатністю або вищою частотою. Автори дослідження впевнені, що їхній новий метод може бути використаний для прогнозування погоди та кліматичних моделей.

Раніше Фокус писав про те, що з води стирчить тільки тім'ячко: названо перший континент Землі, який повністю нанесено на карту.