Вгадує, перебираючи тисячі варіантів за секунду: як наш мозок "бачить" світ навколо

Розуміння того, як ми бачимо і сприймаємо навколишній світ, може бути доволі складним, але захоплива теорія під назвою "інтелектуальна обробка" намагається спростити його. Згідно з нею, наш мозок не просто сліпо приймає і вірить усьому, що йому передають наші вуха й очі, натомість прораховуючи всі можливі варіанти та здогади наперед і обираючи найвірнішу. Так, за кожною нашою найменшою думкою і реакцією може ховатися гігантський пласт інформації, відмічений за секунду на догоду якомусь одному його шматку, пише The Varsity.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Уявіть, що ваш мозок — це суперрозумний вгадувач. Замість того щоб просто сприймати все, що кажуть йому очі або вуха, він постійно робить прогнози про те, що станеться далі, ґрунтуючись на тому, що ми вже бачили або чули в минулому. Коли все йде не так, як очікувалося, наш мозок помічає різницю, робить із неї висновки і наступного разу починає краще вгадувати. Цей процес схожий на вгадування кінця фільму за підказками, які ви отримували протягом нього.

І ця ідея зовсім не нова. Давним-давно математик і фізик Ібн аль-Хайтам говорив про те, як ми використовуємо свій розум, щоб зрозуміти, що ми бачимо, а пізніше лікар Герман фон Гельмгольц описав мозок як своєрідного детектива, що збирає воєдино підказки, щоб зрозуміти сенс світу. Ця теорія припускає, що наш мозок постійно зіставляє наш досвід із тим, що відбувається навколо нас, щоб зрозуміти, що найімовірніше є правдою.

Наприклад, якщо ви чуєте гучний шум і бачите яскраве світло на вулиці, ваш мозок може припустити, що це машина з увімкненими фарами, а не лев із ліхтариком. Це може здатися простим, але насправді все неймовірно складно, і вчені досі з'ясовують, як саме нашому мозку вдається робити це так швидко і точно. Схоже, що навіть найбільш просунутий штучний інтелект поки що поступається нашій сірій речовині у винахідливості та ефективності.

Найцікавіше в цій теорії, описаній у багатьох дослідженнях, це те, що вона допомагає пояснити не тільки те, як ми бачимо світ, а й те, чому ми інколи бачимо те, чого немає, наприклад, коли люди відчувають галюцинації чи марення при таких захворюваннях, як шизофренія, чи чому деякі люди з аутизмом можуть вважати певні сенсорні сигнали такими, що пригнічують. Це не просто випадкові помилки, це результат того, що наш мозок робить найкращі припущення на основі наявної в нього інформації, яка може бути змінена цими факторами. Зрозумівши це, вчені зможуть знайти нові способи допомогти людям, чий мозок робить припущення, які навпаки ускладнюють їхнє життя.

Раніше Фокус писав про те, що вчені навчилися генерувати нові нейрони в мозку за допомогою стовбурових клітин. Виявивши важливість клітинного метаболізму в нейрогенезі, дослідники змогли збільшити кількість нейронів у мозку дорослих і літніх мишей.

Також Фокус писав про те, що вчені виявили в нашому мозку математичні нейрони. У дослідженнях вчених брали участь дев'ять добровольців. Завдяки вивченому матеріалу вдалося дійти висновку — в мозку людини існують нейрони, що активуються під час певних математичних операцій.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.