Атлантида існує, і вона не одна: топ 10 стародавніх міст, які поглинула безодня

Фанагорія

Велика колонія Стародавньої Греції була заснована 543 року до н.е. Вона розташовувалася на Таманському півострові та була столицею стародавньої Великої Болгарії. Це був великий торговий центр, через Фанагорію проходила велика частина перевезень між Чорним і Каспійським морями.

Після низки конфліктів і вторгнень місто зруйнували, а на його місці побудували Матрегу. Однак у XVIII столітті його знову відкрили, а 1822 року почалися археологічні розкопки Фанагорії. Сьогодні близько третини стародавнього міста перебуває під водою, і дослідження цього району тривають.

Цивілізація Тіаванако

Озеро Тітікака розташоване в Південній Америці, між Болівією і Перу. Але це озеро — не просто найбільша водойма у своєму регіоні, воно також є домівкою для стародавньої цивілізації Тіаванако, яка тепер покоїться на дні.

У водах озера помічено тисячі предметів, включно із золотом і керамікою. Але лише деякі з них вдалося підняти на поверхню.

Згідно з дослідженнями, стародавні артефакти належали цивілізації Тіаванако, що існувала до інків і вважалася свого часу вельми впливовою. Уряд Болівії планує побудувати підводний музей в одному з найбільш значущих місць — у районі протоки Тікіна.

Олус

Другим грецьким містом у списку затонулих є Олус на Криті. За часів розквіту в місті проживало близько 40 тис. осіб.

Існують суперечливі відомості про те, як саме впало місто. Від виверження вулкана до природного опускання ландшафту — подробиці загибелі Олуса досі залишаються загадкою.

Сьогодні руїни цього міста покояться під водою затоки Елунда. Розкопки і дослідження руїн міста Олус тривають і донині.

Павлопетрі

Павлопетрі — ще одне грецьке місто, яке згинуло під товщею води. Вік стародавніх руїн оцінюють приблизно в 5 тис. років.

Стародавнє місто також примітне своїм гарним станом. Цілі будівлі, гробниці та багато іншого було знайдено недоторканим. Вчені вважають, що Павлопетрі — це одне з найдавніших міст, які коли-небудь знаходили під водою.

Причиною загибелі Павлопетрі стали численні землетруси та рівень моря, що постійно підвищується. Виявлені 1967 року, руїни стали об'єктом ЮНЕСКО, зараз там тривають дослідження.

Атліт-Ям

За годину їзди на північ від Тель-Авіва можна знайти місто Атліт, а біля його берегів інше затонуле поселення — Атліт-Ям.

Це затонуле неолітичне село віком майже 9 тис. років. Спершу недалеко від берега було виявлено затонулі кораблі та більш дрібні поселення, і тільки 1984 року археологи знайшли будинки і колодязь.

Найцікавішою знахідкою стало кам'яне коло, складене з семи великих доісторичних каменів вагою близько 600 кг. Розташування цих мегалітів говорить про те, що вони могли використовуватися для якогось водного ритуалу. Був навіть знайдений повний людський скелет, який дав змогу дослідникам глибше зрозуміти життя в ту епоху.

Байї

Місто Байї було давньоримським курортом у провінції Кампанія, на березі Неаполітанської затоки. Багаті римляни приїжджали сюди за розвагами та азартними іграми.

Однак з часом місто зникло під водою через унікальні властивості земної поверхні в цьому районі.

Заново місто Байї було відкрито в 1940-х роках, а масштабне підводне дослідження було проведено в 1960-х роках.

Унікальний підводний тиск у цьому регіоні раз по раз буквально підіймав та занурював Байї. Наразі цей район є морською зоною, що охороняється, оскільки дослідження тривають.

Дварка

Індійське місто Дварка згадується в епосі Махабхарата, де розповідається, як Крішна переніс столицю з Матгури до Дварки. Як і багато релігійних історій, розповідь несе лише частину правди.

Але попри скептицизм, у Камбейській затоці справді було знайдено руїни стародавнього міста. На дні моря виявлено стіни будинків, кістки, кераміку та інші предмети, які здивували вчених, коли вони дізналися, що вік руїн становить 9 000 років.

Усі попередні знахідки в цьому регіоні належали до періоду 4 000 років тому, що свідчить про те, що культура в цьому регіоні була набагато давнішою, ніж припускали раніше.

Порт-Ройал

Старовинне найбільше місто на Ямайці було стерте з лиця землі землетрусом і цунамі, що його супроводжувало.

Перш ніж його наздогнав сумний фінал, Порт-Ройал був відомим притулком для тих самих піратів Карибського моря. Порт-Ройал часто називають прадідусем Лас-Вегаса — там справжні пірати тієї епохи витрачали більшу частину награбованого.

Сила природи стерла Порт-Ройал з лиця землі та подарувала нам неймовірне затонуле піратське місто, що збереглося всього за кілька метрів під водою. Місто і кілька сотень затонулих кораблів у цьому районі — це вікно у справжній піратський світ.

Монумент Йонагуні

Монумент Йонагуні — це масивне підводне утворення, виявлене поблизу японського острова Йонагуні. Цей незвичайний об'єкт було виявлено в середині 1980-х років — і відтоді ведуться суперечки про те, рукотворний він чи ні?

При довжині 50 метрів і ширині 20 метрів монумент Йонагуні, безумовно, привертає увагу своїми розмірами. Його називають японською Атлантидою, деякі дослідники вважають, що Йонагуні — релікт стародавнього континенту, відомого як Му.

Частина вчених дотримується думки, що Йонагуні не було створено руками людини, а з'явилося природним шляхом. Подібний об'єкт можна спостерігати в Ірландії, там він називається "Дорогою гігантів".

Тоніс (Геракліон)

Клеопатра III, Паріс і Олена Троянська — всі вони могли бачити це стародавнє місто. Воно було відоме одразу під двома назвами: Геракліон у Греції та Тоніс у Єгипті.

Тоніс був заснований у межах XII та VIII століть до нашої ери. Це було портове місто, яке розташовувалося недалеко від Олександрії в Єгипті.

Тоніс, який сьогодні називають олександрійською Венецією, був центральним портом країни для міжнародної торгівлі. Це зробило його важливою частиною єгипетської культури того часу.

Причиною зникнення Гераклікона стало те, що глиняний фундамент міських будівель був недостатньо міцним, вода розмочила глину і все занурилося в океан. Але добре збережені пам'ятники, статуї та інші артефакти являють собою вікно в епоху фараонів і богів.

Важливо

Амулети в стародавньому світі були як годинник у сучасному: навіщо наші предки носили прикраси