Популярне місце для допитливих глядачів: чому паризький морг приваблював живих

На вулицях Парижа 1860-х років увагу перехожих привертала одна особлива пам'ятка — паризький морг. Попри моторошну репутацію, це місце стало осередком цікавості та громадської активності, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У той час місто переживало стрімкі зміни, спричинені промисловою революцією. Люди з усіх верств суспільства стікалися до Парижа в пошуках нових можливостей, часто опиняючись у небезпечних ситуаціях. Трагічно, що багато хто з них загинув у нещасних випадках, пов'язаних із машинами чи потягами, далеко від своїх домівок та коханих. Їхні тіла знаходили тимчасовий притулок у паризькому морзі.

Морг мав власну виставкову залу, відому як Salle d'exposition, де виставлялися невпізнані тіла. Це був практичний захід, спрямований на те, щоб допомогти сім'ям ідентифікувати своїх зниклих близьких. Однак незабаром це стало більше, ніж просто функціональним простором; це стало видовищем, яке приваблювало натовпи допитливих глядачів.

Залежно від того, хто був виставлений на показ, натовп міг розростатися від десятків до сотень тисяч людей. Це було моторошне і водночас захопливе видовище, схоже на хворобливий музей. Привабливість паризького моргу виходила за межі простої цікавості. Французький драматург Леон Гозлан вловив суть цього досвіду: "Ви йдете туди, щоб побачити потопельників, так само як деінде ви йдете, щоб побачити останню моду".

Але парижани не зупинилися на морзі, вони прагнули більшого. В той час як Музей Гревена влаштовував воскові відтворення вбивств, морг пішов ще далі, представивши справжні тіла, задовольняючи людську цікавість у найбільш вісцеральний спосіб, наскільки це було можливо.

Газети охоче повідомляли про жахливі подробиці нещодавніх смертей, а морг надавав читачам відчутний зв'язок з історіями, які вони читали. Одним із найвідоміших експонатів була "жінка, розрізана на дві частини", знайдена в річці Сені в 1876 році.

Усупереч поширеній думці, привабливість паризького моргу була зумовлена не лише хворобливою цікавістю. На думку дослідників, вона слугувала формою суспільної взаємодії, коли відвідувачі співпереживали померлим, а не впивалися жахом.

Раніше Фокус писав про унікальні документи ацтеків, які нещодавно придбали мексиканські вчені. Кодекси Сан-Андреса Тетепілко розповідають про період переходу від доіспанської епохи Мексики до приходу іспанців.

Також ми розповідали про те, яким чином людство вивчало анатомію. Деякі з перших джерел знань були незвичними.