Найкращим другом давніх людей були зовсім не собаки: яку тварину шанували предки (фото)

Люди та собаки живуть пліч-о-пліч тисячоліттями й тварини вже давно заслужили статус "найкращих друзів людини". Однак тепер вчені вважають, що 1500 років тому справи могли бути зовсім інакше — вчені вважають, що наші давні предки вважали "найкращими друзями" зовсім інших тварин, пише BBC.

Археологічні дані свідчать про те, що стародавні людські суспільства в Південній Америці шанували лисиць до такої міри, що ховали їх поруч із собою. Дослідники були здивовані, виявивши лисицю, поховану в стародавній людській могилі віком 1500 років у Патагонії (Аргентина).

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда з Оксфордського університету провела аналіз ДНК і виявила, що тварина обідала з доісторичними мисливцями-збирачами та входила до найближчого оточення табору. У результаті вчені припустили, що лисиці, ймовірно, були дуже цінними компаньйонами або домашніми тваринами.

Зазначимо, що раніше вчені вже виявляли рештки лисиці в набагато давнішій могилі в іншій частині Аргентини близько 10 років тому, проте тоді раціон тварини не аналізувався. Утім, учені вважають, що і в тому випадку лисиця, ймовірно, була цінною твариною для людей.

За словами співавтора дослідження, доктора Офелі Лебрассера, ця знахідка є надзвичайно рідкісною і є підтвердженням тісного зв'язку тварини з представниками суспільства мисливців-збирачів. Вчений також вважає, що лисиці не були просто символічними тваринами, а справді були "найкращими друзями наших предків".

Команда виявила останки лисиці на місці поховання Каньяда-Сека в Аргентині, де колись мешкали групи мисливців-збирачів. При цьому зуби стародавніх лисиць були знайдені в стародавніх людських похованнях по всій Аргентині та Перу, що дає змогу припустити, що тварина також мала і символічне значення.

Однак нова знахідка, майже повний скелет тварини в людській могилі, вкрай рідко зустрічається у світових археологічних записах. У результаті вчені вважають, що ці тварини та люди, ймовірно, були "друзями".

Ці стародавні лисиці отримали назву Dusicyon avus і досягали середнього розміру: близько 10-15 кілограмів. Вид вимер близько 500 років тому, через кілька сотень років після того, коли в Патагонію прибули перші домашні собаки.

Раніше Фокус писав про те, що люди приручили лисиць у бронзовому столітті.