Таємниці Місяця можуть бути загублені назавжди: усе навколо затопчуть астронавти й місяцеходи

У ході нових космічних перегонів плануються все нові й нові місії на Місяць. За оцінками NASA, до кінця 2026 року на поверхню Місяця можуть висадитися до 22 міжнародних місій. Астронавти знову можуть залишити свої сліди на Місяці до кінця цього десятиліття, пише BBC Science.

На думку дослідників докторки Аланни Кроліковскі й доктора Мартіна Елвіса, існує реальна небезпека, яку не згадують у гучних дослідженнях. У своєму прагненні до колонізації Місяця люди можуть розтоптати найбільш незаймані та важливі регіони супутника, відомі як місця надзвичайної наукової важливості (SESI).

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда вчених стверджує, що ці місця на Місяці так само потребують захисту, як і місця особливого наукового інтересу, що ретельно охороняються, на Землі.

"Це питання термінове. Ми стикаємося з вікном, що швидко зачиняється, протягом якого в нас є час реалізувати заходи захисту SESI, щоб запобігти нанесенню незворотної шкоди", — каже Кроліковскі, дослідник із Університету науки й технологій Міссурі.

Особливо важливими є два регіони на Місяці. Перший — це дальній бік Місяця, який завжди спрямований в інший бік від Землі.

"Судячи з усього, це найкраще місце для радіоастрономії в Сонячній системі, оскільки зворотний бік Місяця захищений від штучного радіошуму, який надходить від Землі", — каже професор Ян Кроуфорд із Біркбек-коледжу в Лондоні.

Такий радіотелескоп допоможе астрономам зазирнути в космічні темні віки. Ідеться про перші кілька мільйонів після Великого вибуху, коли перші зірки та галактики не встигли повністю сформуватися.

Друге важливе місце на Місяці — це місячні полюси. Там розташовані особливо холодні й темні регіони, куди ніколи не дістає Сонце. Такі регіони вловлюють хімічні речовини, які відомі як леткі речовини. Більшість із них потрапила на Місяць унаслідок ударів астероїдів і комет мільярди років тому. Отже, місячні полюси можуть надати безпрецедентний погляд на історію Сонячної системи.

Проблема полягає в тому, що однією з таких летких речовин є водяний лід на місячних полюсах. Вона також життєво необхідна для освоєння людством космосу.

Лід необхідний як питна вода й для ракетного палива, а також виробництва кисню для дихання. Місячна програма NASA націлена саме на південний полюс Місяця. І близько половини всіх майбутніх місячних місій також спрямовуються в цей регіон.

"Головне — це не забруднити леткі речовини, які перебувають у постійно затінених регіонах Місяця, вихлопними газами ракет і хмарами піднятого пилу. Важливо, щоб таке забруднення не дісталося до цих мість раніше, ніж ми зможемо вивчити ці регіони в їхньому первозданному вигляді", — підкреслює Кроуфорд.

Замість цього вчені пропонують план, що складається з двох пунктів. По-перше, на думку дослідників, необхідно зробити першочерговим завданням виявлення й опис місячних SESI, які потребують захисту.

По-друге, учені та політики повинні потурбуватися про те, щоб правила захисту подібних об'єктів на Місяці були закріплені в національній космічній політиці та міжнародних процесах, що регулюють космічну діяльність.

Нагадаємо, на Місяці знайдено величезні запаси води, вона завжди лежала на поверхні в буквальному сенсі. Китайські вчені вважають, що вода ховається в крихітних резервуарах на поверхні супутника Землі.