Ейнштейн з "очима омара": отримано перші знімки космосу від інноваційного телескопа (фото)

Рентгенівський космічний телескоп Einstein Probe, названий на честь Альберта Ейнштейна, вирушив на орбіту 9 січня цього року. Телескоп є спільним проєктом Китаю та Європейського космічного агентства. Він уже почав вести спостереження за Всесвітом, перебуваючи на висоті 600 км над поверхнею Землі, за допомогою технології "очі омара", тобто обсерваторія має ширококутний зір, який імітує органи зору морської істоти. Китайські вчені представили перші зображення космосу, які зробив космічний телескоп Einstein Probe, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Проблема з рентгенівськими променями полягає в тому, що вони мають дуже високу енергію, а тому їх складно зловити за допомогою стандартного детектора. Але рентгенівські телескопи володіють необхідними детекторами, та все ж вони можуть бачити рентгенівські промені тільки у вузькому полі зору. Ще 40 років тому вчені з'ясували, що для поліпшення здатності таких телескопів спостерігати за космосом можна адаптувати зір омарів, очі яких мають дуже великий кут огляду.

Очі омарів являють собою сукупність крихітних трубочок, розташованих у вигляді паралельних квадратних пор на поверхні очей, кожна з яких спрямована в різному напрямку. Світло потрапляє в трубки і відбивається на сітківку. Тоді як очі людини охоплюють поле зору розміром приблизно 120 градусів, омари мають панорамний зір розміром 180 градусів.

Уперше технологію "ока омара" саме на космічному телескопі було використано на Einstein Probe. Він має два прилади: ширококутний рентгенівський телескоп WXT і слідкувальний рентгенівський телескоп FXT.

Перший якраз використовує технологію "ока омара", а тому може охоплювати поле зору розміром 3600 квадратних градусів, тобто це 1/11 частини всього неба на одному кадрі. Усього за три обертання навколо Землі телескоп WXT може отримати зображення всього неба в рентгенівських променях.

Цей прилад займається пошуком рентгенівських транзієнтів, тобто випадкових або одноразових подій, як спалахи зірок або сплячих чорних дір, які раптово починають поглинати матерію. Також прилад націлений на пошук вибухів наднових і злиття нейтронних зірок.

Другий прилад, FXT, являє собою більш традиційний детектор рентгенівського випромінювання з вужчим полем зору. Він пропонує більш докладні спостереження за будь-якими рентгенівськими транзієнтами, які виявив прилад WXT.

За словами китайських учених, свій перший рентгенівський транзієнт Einstein Probe виявив ще 19 лютого. Це була подія, пов'язана з тривалим гамма-сплеском, викликаним вибухом масивної зірки. Відтоді телескоп виявив ще 141 подібний процес, зокрема 127 зірок, які випускають спалахи рентгенівського випромінювання.

Також Einstein Probe отримав зображення кількох добре відомих об'єктів у рентгенівських променях, включно із залишком наднової Корма А і гігантським кульовим зоряним скупченням Омега Центавра. Поки що Einstein Probe проходить процес тестування і налаштування своїх приладів, і повноцінну наукову діяльність телескоп розпочне в червні 2024 року.

Як уже писав Фокус, вперше на МКС летить космічний корабель Starliner від компанії Boeing з астронавтами на борту. Два астронавти вперше полетять на космічному кораблі, який є вдосконаленою версією корабля програми "Аполлон".