"Чарівні димарі" Туреччини: що створило їх мільйони років тому і як там з'явилися люди

Вчені розповіли про те, як виникли сюрреалістичні шпилі заввишки близько 40 метрів, вирізані з м'якої вулканічної породи.

"Казкові димарі" Туреччини, також відомі як "чарівні димарі", розташовані в Каппадокії й були вирізані в стародавньому вулканічному ландшафті протягом мільйонів років. Потім, через мільйони років, люди перетворили ці сюрреалістичні структури на укриття, пише Live Science.

Відомо, що ці неймовірні шпилі заввишки близько 40 метрів були створені природними силами — по суті, стихія виточувала їх протягом мільйонів років із м'якої вулканічної породи. Відомо, що тисячі цих тонких димарів розкидані по всій Долині Любові в національному парку Гереме, разом утворюючи "скелясту країну див", де людські цивілізації знаходили прихисток протягом майже 400 років.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Основа цього неймовірного ландшафту була закладена близько 14 мільйонів років тому. Тоді серія вивержень обсипала територію сучасної Центральної Анатолії попелом, який з часом затвердів у товсті шари туфу — різновид легкої пористої породи. Наступні вибухи вкрили туф ще одним шаром лави, яка, затвердівши, створила міцний шар базальтової кірки.

Таким чином димоходи, також відомі як "худу", насправді формувалися протягом десятиліть, коли вітер і вода впливали на скелі, руйнуючи туф і залишаючи незвичайні стовпи. Зазначимо, що базальт розмивається значно повільніше, а тому багато димоходів, по суті, донині вкриті грибоподібними базальтовими відкладеннями.

Свій внесок у формування "казкових димоходів" Туреччини внесли та люди. Хоча основна робота лягла на плечі природи, археологи виявили печери та тунелі, що пронизують ландшафт, датовані періодом між 1800 і 1200 роками до нашої ери.

Значно пізніше територія сучасної Центральної Анатолії опинилася на кордонах імперій-суперниць, зокрема Грецької, Перської, Візантійської та Римської. На жаль, часті заворушення змусили людей шукати укриття серед шпилів і під ними. У результаті, християни, які рятувалися від переслідувань у Стародавньому Римі, навіть вирізали церкви й монастирі з м'якого каменю, внаслідок чого мережа печер і тунелів значно розширилася.

Дані ЮНЕСКО свідчать про те, що щільність житлових приміщень, захованих серед чарівних димоходів, настільки велика, що це "один із найяскравіших і найбільших у світі печерних житлових комплексів".

Раніше Фокус писав про те, що лабіринти стародавнього світу: чому стародавні жителі Туреччини ховалися під землею.