Космічні промені як часові маркери: вчені вперше датували доісторичне поселення новим способом

Дослідники з Бернського університету зробили значний прорив у датуванні стародавнього поселення на півночі Греції, вперше точно визначивши, що це місце заснували понад 7000 років тому. Цього вдалося досягти завдяки поєднанню двох передових методів датування дерев'яних конструкцій, знайдених на цьому місці, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені використовували дендрохронологію, яка передбачає підрахунок річних кілець росту дерев, і радіовуглецеве датування, яке вимірює розпад певного ізотопу вуглецю, 14C. Зіставивши ці методи з відомим стрибком рівня радіовуглецю від 5259 року до н. е., вчені змогли точно датувати дерев'яні рештки між 5328 і 5140 роками до н. е.

Дендрохронологія ґрунтується на порівнянні візерунків річних кілець у деревині, які щороку змінюються залежно від кліматичних умов. У деяких частинах Європи, наприклад, у північних передгір'ях Альп, безперервна хронологія деревних кілець сягає майже 12 500 років.

Однак у Середземномор'ї цей метод менш простий через відсутність таких безперервних записів. Радіовуглецеве датування допомагає заповнити цю прогалину, вимірюючи, скільки 14C залишилося в кільці дерева, що дає приблизний вік.

Проблема полягала в тому, що ці методи зазвичай датують знахідки в межах десятиліть, а не конкретних років. Ситуація змінилася з відкриттям японського фізика Фуса Міяке у 2012 році. Міяке виявив, що певні стрибки рівня 14С, спричинені космічними променями від сонячних спалахів, можна точно датувати і вони є впізнаваними в усьому світі. Ці сплески діють як часові маркери.

Команда Бернського університету застосувала цю концепцію до ділянки Діспіліо в Греції. Вони проаналізували 787 шматків деревини і встановили хронологію річних кілець, що охоплює 303 роки і закінчується 5140 роком до нашої ери.

У межах цієї хронології вони визначили сплеск події Міяке у 5259 році до нашої ери. Зіставивши цей пік з відомими глобальними даними про дерева в Сибіру, Америці та Європі, вони отримали точне датування поселення.

Цей прорив означає, що вперше археологи можуть датувати стародавні поселення на Балканах з точністю до років, не покладаючись на безперервну хронологію. Цей новий метод дає можливість точного датування в інших регіонах і періодах, допомагаючи будувати детальні історичні хронології.

Раніше Фокус писав про найстарішу в Європі виноробню. Її виявили на півночі Греції.

А також ми розповідали про гробницю з незвичайним оздобленням, яку виявили на території некрополя стародавнього міста Тарса.