Говорили зовсім по-іншому: вчені дізналися, що могло допомогти вижити нам, а не неандертальцям

Неандертальці вимерли близько 40 000 років тому, тоді як люди продовжували процвітати. Одна з причин такої різниці може полягати в тому, як розвивався наш мозок, як ми мислимо і спілкуємося, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені роками сперечаються про те, наскільки суттєвими є відмінності між людьми та неандертальцями. Одні вважають, що існують значні відмінності, інші не бачать жодних, а треті — перебувають посередині між ними. Важко робити висновки, спираючись лише на кістки та артефакти, оскільки ці докази можуть бути неоднозначними та неповними. Однак нещодавні відкриття в археології та інших галузях дали нові знання.

Наприклад, анатомічні дослідження показують, що неандертальці мали голосовий апарат і слух, подібні до наших, що дозволяє припустити, що вони могли говорити так само, як і ми.

Генетичні дані свідчать про те, що люди і неандертальці схрещувалися, що вказує на те, що вони мали певну форму спілкування і соціальної взаємодії. Неандертальці також виготовляли дерев'яні списи, використовували смоли для створення інструментів і прикрашали себе підвісками та пір'ям, що свідчить про їхнє символічне мислення.

Одне з найбільш незвичайних тверджень полягає в тому, що неандертальці творили мистецтво, наприклад, розписували стіни печер в Іспанії. Однак це все ще обговорюється, оскільки докази мають деякі нерозв'язані питання. Крім того, поява сучасних людей в Європі до 40 000 років тому ставить під сумнів ідею про те, що неандертальці були першими, хто створив ці витвори мистецтва. Технологічний прогрес серед неандертальців також видається обмеженим порівняно з людським.

Неврологія та генетика пропонують переконливі докази відмінностей між мозком неандертальця та людини. 3D-реконструкція мозку неандертальців показує, що вони мали більшу потиличну частку для візуальної обробки, але менший мозочок, який важливий для мови та вільного володіння нею. Унікальна сферична форма мозку сучасної людини сформувалася після появи перших Homo sapiens близько 300 000 років тому разом із генетичними змінами, які покращили наші когнітивні здібності.

Наше розуміння мови також еволюціонувало. Дослідження показують, що ми зберігаємо слова і поняття у вигляді кластерів в обох півкулях мозку. Спосіб, у який ці кластери пов'язані між собою, ймовірно, відрізнявся у людей і неандертальців. Іконічні звуки, що нагадують речі, які вони представляють, ймовірно, слугували мостом від простих мавпячих вигуків до складних слів, якими користувалися перші люди. Ці знакові слова існують у мовах і сьогодні.

Комп'ютерні моделі припускають, що синтаксис, або правила розташування слів для створення значення, може розвиватися спонтанно. Це означає, що і люди, і неандертальці мали синтаксис у своїх мовах.

Критична відмінність, здається, полягає в тому, як наш мозок пов'язує різні кластери понять. У людей ці кластери взаємопов'язані, що дозволяє нам мислити і спілкуватися за допомогою метафор — порівняння непов'язаних ідей для створення нових значень.

Ця здатність використовувати метафори, ймовірно, дала людині перевагу, уможлививши складне й абстрактне мислення. Хоча і люди, і неандертальці мали схожі базові мовні здібності, ця здатність до метафори, можливо, була ключовим фактором, який нас відрізняв.

Раніше Фокус писав про нове дослідження, яке породило сумніви щодо поведінки давніх людей.

А також ми розповідали про моторошні секрети Роанок. Нові розкопки наблизили археологів до розгадки "втраченої колонії".