Метафори добили неандертальців: яка "суперздатність" допомогла вижити людям
Дослідники вважають, що знайшли ключову відмінність між видами, яка привела Homo sapiens до процвітання.
Близько 40 тис. років тому неандертальці вимерли, а Homo sapiens продовжують процвітати й донині. Протягом десятиліть учені намагаються зрозуміти, чи було зникнення неандертальців наслідком відмінностей у мові та мисленні з Homo sapiens, пише IFLScience.
Зібрані дані вказують на відмінності в мозку нашого виду і неандертальців, які дали нам змогу висувати абстрактні та складні ідеї за допомогою метафор — здатність порівнювати дві незв'язні речі. Таку перевагу, судячи з усього, наш вид отримав шляхом відмінностей в архітектурі мозку.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Анатомічні дані говорять про те, що в неандертальців і людей не надто відрізнялися голосові та слухові шляхи. Тому з анатомічного погляду обидва види мали однакові здібності до мовлення. Ба більше, спільні гени в людей і неандертальців вказують на те, що в минулому відбувалося міжвидове схрещування, а це означає, що обидва види могли спілкуватися і підтримувати соціальні зв'язки.
Але дані нейробіології та генетики надають переконливі докази того, що між H. neanderthalensis і H. sapiens все ж таки існували когнітивні та лінгвістичні відмінності.
Учені з'ясували, що неандертальці мали відносно велику потиличну частку, яка віддавала більше мозкової речовини обробці зорової інформації. При цьому її залишалося менше на інші завдання, такі як мовлення.
Неандертальці також мали відносно невеликий мозочок. Така підкіркова структура, наповнена нейронами, допомагає розв'язувати різні завдання, включно з обробленням мовлення, самим мовленням та його швидкістю.
Унікальна сферична форма мозку сучасної людини розвивалася протягом 300 тис. років. За словами експертів, вирішальну роль для нашого виду зіграли генетичні мутації, пов'язані з розвитком нейронів і тим як вони з'єднуються в нашому мозку.
Надалі не менш важливу роль відіграли знаменні слова, які мали номінативне значення, тобто називали предмети, ознаки, властивості, дії тощо. Дослідники вважають, що вперше такі слова прозвучали на Землі близько 1,6 млн років тому, вимовлені древнім людським видом Homo erectus.
Такий тип слів передавався з покоління в покоління і в процесі виникали довільні слова, а також правила синтаксису. Саме це забезпечило раннім людям і неандертальцям зачатки лінгвістичних і когнітивних здібностей.
У якийсь момент еволюції обидва види пішли різними шляхами. Мозок людей набув сферичної форми з нейронними мережами, що з'єднують у мову раніше розрізнені слова. Водночас, слова так і залишилися ізольованими в мозку неандертальців.
Попри те, що обидва види мали однакову здатність до знаменних слів і синтаксису, вони різнилися в частині зберігання ідей у семантичних кластерах мозку.
Нашому виду вдалося об'єднати різні кластери мозку, які відповідали за зберігання груп концепцій. У підсумку, люди здобули здатність мислити і спілкуватися за допомогою метафор. Дослідники не виключають, що це міг бути найважливіший інструмент людей, який давав змогу вигадувати складні й абстрактні концепції.
Своєю чергою, метафора змінила мову, мислення і культуру нашого виду, створюючи прірву між нами та неандертальцями ще більшу.
Нагадаємо, 200 000 років тому неандертальці будували дивні конструкції всередині печер. Згідно з результатами дослідження, суспільний устрій із сучасними елементами у неандертальців з'явився раніше, ніж вважалося раніше.