Прибульці з космосу становлять загрозу для Марса: ситуація гірша, ніж передбачалося
Небезпечні астероїди становлять загрозу для місій на Марс, але також можуть багато розповісти про історію планети.
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters, на Марс можуть падати у 2 рази частіше небезпечні астроїди, ніж на Землю. Таким чином існує загроза для місій на Марс, але водночас камені з космосу дають змогу зрозуміти, як сформувалася Червона планета, а також внутрішня частина Сонячної системи, пише Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Небезпечні астероїди
Найбільшою загрозою з космосу для нашої планети є потенційно небезпечні астероїди. Тобто це каміння, яке може впасти на нашу планету і завдати значної шкоди. Уже виявлено приблизно 33 тисячі таких астероїдів, які пролітають дуже близько повз Землю під час обертання навколо Сонця.
Деякі з цих каменів справді величезні і їхній розмір перевищує 140 метрів, у той час як їхня траєкторія польоту пролягає на відстані менше 0,05 астрономічних одиниць від Землі. Одна астрономічна одиниця становить приблизно 150 млн км, а це середня відстань між Землею і Сонцем.
Але у Марса ситуація ще гірша. Планета розташована дуже близько до головного поясу астероїдів, який розташований між Червоною планетою і Юпітером. Поки що точно невідомо, скільки саме астероїдів пролітає дуже близько повз Марс, і це може стати проблемою, вважають учені. Річ у тім, що вже зараз на Марсі та на орбіті навколо планети працює багато апаратів, а в майбутньому на планеті може з'явиться людська колонія і не одна.
Нове дослідження
Щоб з'ясувати, чи будуть люди на Марсі наражатися на великий ризик падіння астероїдів, учені проаналізували, скільки потенційно небезпечних космічних каменів наближається до планети. Для цього вчені використовували моделювання руху всіх восьми планет Сонячної системи і приблизно 11 000 випадково обраних астероїдів за 100 млн років. Усі ці камені походять із головного поясу астероїдів. Після цього вчені вивчили наскільки близько розташовані астероїди до шести відомих зон з низькою кількістю каменів у головному поясі, звідки вони потенційно можуть полетіти.
Під час моделювання вчені змусили астероїди літати то далі від Сонця, то ближче до зірки. Таке переміщення виникає в космосі, коли освітлені Сонцем поверхні астероїдів випускають отриману енергію, що створює тягу.
Моделювання такого переміщення має вирішальне значення, оскільки впродовж тисяч років воно змушує астероїди, що перебувають поруч із зоною низького вмісту каміння, потрапляти туди. Коли астероїди опиняються в цій зоні, то періодичний гравітаційний вплив Юпітера або Сатурна змінює траєкторію польоту астероїдів, і в такий спосіб вони опиняються на шляху небезпечного зближення або навіть зіткнення з планетами внутрішньої Сонячної системи.
Марсу більше загрожують астероїди, ніж Землі
Як показало дослідження, кожен земний рік приблизно 52 великих і потенційно небезпечних астероїди підлітають до Марса на дуже близьку відстань. Це більш ніж у 2 рази частіше, ніж щорічні зближення із Землею 20 небезпечних астероїдів. Хоча ці астероїди підлітають до Марса ближче, ніж такі ж до Землі, вони також летять повільніше. Наприклад, 3 роки тому апарат NASA InSight фіксував найсильніший землетрус на Марсі, викликаний падінням великого астероїда.
Учені не можуть з упевненістю сказати, наскільки небезпечними є потенційні падіння астероїдів на Марс для поточних дослідницьких місій. Але автори вважають, що в майбутньому, коли на Марсі житимуть і працюватимуть люди, камені з космосу можуть становити серйозну загрозу для таких місій.
Водночас вчені вважають, що астероїди навколо Марса можуть поліпшити розуміння історії Червоної планети, взаємодії між астероїдами і планетами, а також історії еволюції внутрішньої частини Сонячної системи.
Як уже писав Фокус, вчені вважають, що за допомогою сонячної енергії можна виплавляти сталь. За допомогою нового пристрою вчені вловлювали сонячне випромінювання і використовували його для нагрівання об'єкта до 1000 градусів Цельсія.
Також Фокус писав про те, в якому стані перебуває посадковий модуль SLIM на Місяці, який з січня вже кілька разів пережив екстремальні умови, а також довів, що технологія точної посадки на інші небесні тіла працює.