410 мільйонів років тому океан поглинув Монголію: знайдено те, що відкрило йому шлях

Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час поверхня Землі змінювалася неодноразово. Вчені століттями намагаються пролити світло на те, як і чому змінювалася поверхня планети та тепер вони стали ще на один крок ближче до цього, пише Live Science.

Близько 410 мільйонів років тому підйом гарячих порід із мантії Землі розірвав земну кору на місці сучасної Монголії, створивши океан, який проіснував на планеті 115 мільйонів років. За словами співавтора нового дослідження, геолога з Національної дослідницької ради Іспанії в Мадриді Даніеля Пастор-Галана, геологічна історія цього стародавнього океану сьогодні може допомогти дослідникам зрозуміти цикли Вільсона або процес, за допомогою якого суперконтиненти розпадаються та об'єднуються.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники зазначають, що виникнення стародавнього океану на території сучасної Монголії, по суті, дає підказки про процеси на планеті, які вченим дуже складно побачити й зрозуміти. Наприклад, дослідникам вдалося досить точно реконструювати розпад останнього земного суперконтиненту Пангеї, що стався близько 250 мільйонів років тому. Однак дослідникам складно змоделювати взаємодію мантії та земної кори до цього моменту.

У новій роботі вчених заінтригували вулканічні породи на північному заході Монголії часів девонського періоду — від 419 до 359 мільйонів років тому. Цей період в історії Землі можна назвати "епохою риб", коли вони домінували в океані, а рослини лише почали поширюватися на суші.

Відомо, що на той час на планеті існувало два основних континенти — Лаврентія і Гондвана — і довга ділянка мікроконтинентів, які згодом стали тим, що сьогодні відомо нам як Азія. Ці мікроконтиненти поступово стикалися один з одним і зливалися в процесі, який називається акрецією.

Ще 2019 року команда почала проводити перші польові дослідження в Монголії, де на поверхні оголюються породи, утворені внаслідок зіткнень, що утворили континенти. У своїх дослідженнях учені прагнули дізнатися їхній вік, а також хімію давніх шарів гірських порід.

Результати аналізу показали, що близько 410-415 мільйонів років тому в цьому регіоні відкрився Монголо-Охотський океан. Вчені перевірили хімічний склад вулканічних порід і виявили наявність мантійного плюму — потоку особливо гарячих і плавучих мантійних порід. За словами провідного автора дослідження, професора геології та геофізики Міншуая Чжу, подібні плюми, як правило, беру участь у першій стадії циклу Вільсона — розпаді континентів і відкритті океанів. Щось подібне сталося з Атлантичним океаном.

Часто цей процес розриву відбувається просто посеред континенту, розриваючи його на частини. Однак у цьому випадку геологія особливо складна, оскільки шлейф розривав кору, яка раніше з'єдналася внаслідок акреції.

Зазначимо, що через понад 100 мільйонів років океан, що утворився, закрився в тому ж місці, де й утворився. Утім, це звичайна закономірність у життєвому циклі океану. Автори дослідження зазначають, що відтоді ця "гаряча точка" залишається стабільною, проте сотні мільйонів років тому формування Монголо-Охотського океану, імовірно, було схожим на те, що сьогодні відбувається в Червоному морі: кора розширюється приблизно на 1 сантиметр на рік. Цілком імовірно, що через мільйони років на цьому місці з'явиться новий океан.

Раніше Фокус писав про те, що в Тихому океані ховаються "велетні": вчені не знали про їхнє існування.