500 лет жизни на Земле. Самое долгоживущее позвоночное раскрыло свой секрет "вечной молодости"

Століттями, а може й тисячоліттями люди б'ються в спробах відшукати секрет вічного життя або хоча б те, що дасть змогу продовжити нашу молодість. У спробах наблизитися до розгадки цієї таємниці дослідники нерідко звертаються до світу природи, намагаючись розгадати таємниці найбільш довгоживучих істот на Землі, пише IFLScience.

Нове експериментальне дослідження на цю тему виявило, що метаболічна активність може стати ключем до розгадки неймовірно довгого життя гренландських акул — вчені вважають, що деякі з них здатні дожити до 500 років, а можливо і більше. Автори дослідження вважають, що результати їхньої роботи в майбутньому дадуть змогу захистити цей вид від вимирання на планеті, що закипає, а також, можливо, послужать основою для вжиття заходів щодо поліпшення здоров'я серцево-судинної системи людини.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Гренландські акули (Somniosus microcephalus) мають очікувану тривалість життя не менше 270 років, але деякі з них здатні прожити 500 років і більше. Раніше вчені вже припускали, що секрет їхньої виняткової тривалості життя полягає в холодному середовищі, в якому вони мешкають, у поєднанні з мінімальними зусиллями, необхідними тваринам для переміщення. У новому дослідженні аспірант Манчестерського університету Юен Кемпліссон з колегами вирішили розглянути цю ймовірність докладніше.

Під час дослідження вчені провели ферментні аналізи на збережених зразках м'язової тканини. У дослідженні було використано зразки, що перебувають у центрі уваги проєкту Old And Cold Копенгагенського університету.

Дослідники використовували збережені зразки червоних м'язів, щоб виміряти метаболічну активність ферментів акул за допомогою спектрофотометра. Це дало їм змогу вивчити різні вікові групи акул і температури навколишнього середовища, в якому вони мешкали. Дивно, але вони не помітили істотних відмінностей у метаболічній активності м'язів у акул, що вказує на те, що їхній метаболізм не знижується з віком, як це спостерігається в інших тварин. Команда припустила, що саме це і може бути вирішальним фактором надзвичайного довголіття гренландських акул.

Водночас учені помітили відмінності в температурі довкілля, що вказує на те, що метаболічні ферменти від початку були значно активнішими в тому середовищі, де було тепліше. На думку Кемпліссона, це свідчить про те, що м'язовий метаболізм не адаптований до полярного середовища, оскільки в іншому разі різниця в активності, пов'язана з температурою, була б меншою.

Автори дослідження зазначають, що планують продовжити свою роботу, сподіваючись краще зрозуміти причини довголіття гренландських акул, а також те, як швидко мінливий клімат на Землі, що закипає, може позначитися на виживанні виду. Крім того, вчені вважають, що деякі, отримані ними результати, можна буде використовувати для підвищення ефективності лікування серцево-судинної системи людини в міру старіння.

Раніше Фокус писав про те, що в найглибших частинах океану ховається дивний хижак: швидко росте і повільно старіє.