Нове відкриття змусить переписати підручники: течії океану поводяться інакше, ніж вважалося

Океан покриває понад 70% поверхні планети, а його великомасштабні океанічні течії являють собою конвеєрні стрічки, що транспортують воду і поживні речовини, а також контролюють клімат Землі. Поверхневі течії океану відносно легко виміряти й відстежити, але з глибоководними все інакше, пише Live Science.

У новому дослідженні команді з Національного океанографічного центру вдалося створити найбільший за всю історію спостережень набір даних про швидкість і напрямок течій, що протікають поблизу морського дна. Результати приголомшили вчених: це зовсім не схоже на те, чого вони очікували.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Раніше вважалося, що течії на дні океану відносно стійкі, зокрема й конвеєрні стрічки біля узбережжя Мозамбіку, що біжать з півдня на північ, на вивченні яких зосередилися вчені. Але результати команди показують, що глибоководні течії насправді набагато динамічніші, ніж ми могли б припустити раніше.

Тепер учені вважають, що моделювання течій, яке використовується сьогодні для відстеження потоку опадів і забруднювальних речовин у глибоководному океані та реконструкції стародавніх умов океанів, схоже, потребують оновлення. За словами старшого автора дослідження, седиментолога Майка Клера, імовірно, нам доведеться переписати підручники з моделей океанічних течій, оскільки вони набагато складніші, ніж вважали раніше, і потребують додаткового вивчення.

Дослідники використовують датчики, відомі як акустичні доплерівські профілометри течій (ADCP), закріплені на морському дні. Однак розгортання і встановлення цих датчиків — складне і дороге завдання, а тому дослідники часто використовують їх лише в короткі проміжки часу.

Дослідникам пощастило, що італійська нафтогазова компанія Eni розгорнула безпрецедентний масив із 34 датчиків для промислових цілей на площі 2500 квадратних кілометрів у Мозамбіцькій протоці. Компанія поділилася даними з вченими, в результаті чого у них з'явилася дивовижна можливість отримати унікальний і докладний вид на морське дно.

За словами фізичного океанографа з Університету Мериленду Джейкоба Венеграта, протягом 4 років датчики вимірювали швидкість і напрямок течій кожні 10 хвилин — у такий спосіб команда отримала тривалі часові ряди природних течій.

Вчені розпочали аналіз даних і виявили, що вони виглядали зовсім не так, як дослідники уявляли. Команда навіть припустила, що припустилася помилки, але підрахунок цифр у дослідженні вказував на те, що течії на морському дні справді часто прискорювалися й сповільнювалися, а часом і зовсім міняли свій напрямок на протилежний.

Додатковий аналіз показав, що океанські течії змінювалися залежно від сезону і приливних циклів. Наприклад, датчики вказують на те, що течії на відкритих схилах морського дна в середньому течуть на північ, а в підводних каньйонах орієнтовані зі сходу на захід. Водночас течії часто змінюють свій напрямок, піднімаючись і опускаючись по всій довжині. Автори дослідження не впевнені, але вважають, що причиною такої мінливості є припливи та рельєфи морського дна.

Сьогодні моделі вчених базуються на зразках кернів морського дна, що дає змогу вивчити перенесення й осадження відкладень і забруднювальних речовин; щось подібне також використовується і для реконструкції давніх умов океану. Але тепер учені вважають, що ці моделі насправді можуть бути надто спрощеними, а тому нам слід переписати підручники моделей.

Раніше Фокус писав про те, що найважливіша океанічна течія на Землі опинилася на межі колапсу.