Дуже бентежний момент. Учені розповіли, чому кішки "базікають", коли бачать здобич

Люди та кішки тисячоліттями живуть пліч-о-пліч і все ж нам ще багато чого невідомо про їхню поведінку. Не секрет, що кішки видають різні звуки, спілкуючись з людьми та іншими тваринами. Наприклад, нявкання, спрямоване здебільшого на людей, є закликом до уваги або їжі, в той час, як шипіння або гарчання на інших кішок або тварин вказує на стрес і ворожість, пише Live Science.

Але часом кішки також трохи базікають, як правило, коли бачать здобич. Що це означає? За словами експерта з поведінки кішок Мікеля Дельгадо, дуже складно сказати, що відбувається насправді, але це не схоже на спілкування з людьми та іншими тваринами. Водночас незалежність котів значно ускладнює вивчення їхньої поведінки в лабораторіях. Утім, власники тварин і вчені знайшли низку можливих пояснень.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дельгадо зазначає, що одна з гіпотез полягає в тому, що це поведінка фрустрації: кішки бачать здобич, але між ними є бар'єр. Подібно до того, як люди бурчать або хмикають, коли дратуються, ці дивні вокалізації можуть бути просто вираженням певної котячої емоції. Причому, це не обов'язково реакція на негативний досвід — може бути й простим хвилюванням.

Але жодних наукових доказів цієї теорії, на жаль, все ще немає. Дельгадо також заявляє, що розробка експерименту для перевірки цієї гіпотези буде вельми непростою. По-перше, необхідно дізнатися, за яких обставин вони базікають і що вони роблять. По-друге, демонстрація емоційної реакції кішки буде складнішою, а тому необхідно включити деякі фізіологічні показники стресу, такі як гормони стресу.

Інша теорія припускає, що балаканина кішок пов'язана з необхідністю відкрити рот, щоб посилити нюх. За словами еволюційного біолога з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі Джонатана Лососа, тварини можуть відкривати й закривати рот, щоб впустити повітря в те місце, де в них міститься щось, відоме як вомероназальний орган або орган Якобсона. Відомо, що цей орган розташований на небі й діє як другий ніс, даючи змогу тваринам відчувати запахи, відмінні від тих, що їх виявляє тільки ніс.

Ще одна теорія отримала трохи більше наукової підтримки та припускає, що звуки, які видають кішки, схожі на звуки, які видають мавпи. За словами Лососа, кішки нібито можуть видавати звуки, схожі на звуки, які видає здобич, щоб привернути її увагу.

Результати спостережень показують, що в щебетанні кішок є деяка схожість із щебетанням дрібних птахів. Утім, ця теорія перевірялася експериментально лише один раз, а тому вона все ще не вважається доведеною.

Вчені відзначають, що більшість дрібних кішок все ще вивчені недостатньо і нам відомо надто мало про них, зокрема і про предків домашніх кішок — північноафриканських диких кішок. Вчені вважають, що ключем до розуміння домашніх кішок є вивчення диких кішок — так чи інакше, наші улюбленці багато чого успадкували від своїх предків.

У результаті Дельгадо зазначає, що причина, через яку кішки базікають, дивлячись на здобич, все ще залишається загадкою. Однак учені визнають, що власники улюбленців, ймовірно, можуть допомогти вченим розкрити секрети поведінки тварин.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чому кішки так люблять сидіти на наших ноутбуках.