На Титані кудись зникають ударні кратери: на супутнику знайшли підземну структуру завширшки 10 км

Супутник Сатурна Титан — єдине в Сонячній системі місце, крім Землі, де є річки, озера і моря. Але через дуже низькі температури на Титані вся ця рідина складається з вуглеводнів, таких як метан і етан. Поверхня ж супутника складається з твердого водяного льоду, пише SciTechDaily.

Дослідження планетологів з Гавайського університету в Маноа показало, що в льодах Титана також може бути укладений метан. Він може утворювати унікальну кору, товщиною до 10 кілометрів.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Така кора може зігрівати рідини під кіркою льоду на супутнику і пояснює багату метаном атмосферу Титана.

Такого висновку вчені дійшли після того, як виявили, що ударні кратери на Титані на сотні метрів дрібніші, ніж мали бути. Згідно з даними NASA, на Титані розташовано всього 90 кратерів.

"Ми очікували побачити набагато більше ударних кратерів на поверхні, які мають бути набагато глибшими, ніж спостережувані на Титані. Щось унікальне на Титані змушує кратери ставати дрібнішими та повністю зникати з часом", — каже керівник дослідження Лорен Шурмаєр.

Дослідники створили комп'ютерну модель, щоб з'ясувати, як рельєф Титана може відновлюватися після космічних ударів, якщо його крижаний панцир вкритий шаром ізолюючого метанового клатратного льоду. Це різновид твердого крижаного льоду з метановим газом, який закритий у кристалічній структурі.

Вчені не знають початкову форму кратерів Титана, тому вони змоделювали дві ймовірні глибини, засновані на даних про кратери на крижаному супутнику Ганімеді.

"Використавши такий метод аналізу, ми дійшли висновку, що ширина шару метанового клатрату становить від 5 до 10 кілометрів. Саме така товщина кори зробила глибину кратерів такою, яку ми спостерігаємо на Титані. Кора метанового клатрату нагріває внутрішню частину Титана і призводить до обміління кратерів зі швидкістю, яка спостерігається на швидко рухомих льодовиках, що тануть на Землі", — підсумували вчені.

Розуміння того, наскільки величезний метановий крижаний панцир Титану дуже важливе, бо це пояснює багату метаном атмосферу Титану. Також це дає змогу розібратися у вуглецевому циклі Титана.

"Титан є природною лабораторією для вивчення того, як парниковий газ метан нагрівається і циркулює в атмосфері. На Землі гідрати клатрату метану знаходяться у вічній мерзлоті Сибіру, а також під арктичним морським дном. Нині ці поклади дестабілізуються і виділяють метан. Тому уроки Титана можуть стати дуже важливим для людей на Землі", — додала Шурмаєр.

Нагадаємо, скільки насправді супутників у Юпітера і Сатурна. У Землі є всього один супутник — Місяць. Але у двох найбільших планет Сонячної системи їх набагато більше, і вони постійно змагаються за право називатися планетою-рекордсменом.